Я тебя сильнее

Вчити з тобою вірші, малювати синього кита, співати з тобою про сон, в котором осень нам танцует вальс-бостон. У вісім років вміти писати жизнь, парикмахерская і je t’aime. Терпляче дозволяти розчісувати своє волосся й сушити його червоним феном, якому більше років, ніж людству, який, здається, і досі працює. Любити своє волосся, яке ти називав соломою, хоч воно точнісінько, як твоє. Пам’ятати твою червону електробритву й дотики щойно поголеної шкіри, і не пам’ятати твої вуса, яких ти позбувся, ...
Читати далі →