Майдан Реформації перед Ратушею

Нещодавно міська громадськість хвилювалась та вередувала щодо можливого перейменування парка Жовтневий у парк Реформації. Перейменування не відбулося. І громадськість розійшлася «задоволеною». Хоча я особисто не дуже переживав би, якщо б ідею було реалізовано. Але в історії Чернівців ми були в кроці від події, яка могла стати чудовим приводом для перейменування аж Центральної площі. Як відомо, слово «майдан» у новітній українській лексиці є не тільки означенням площі, але й позначенням політи...
Читати далі →

Рифмы Абросимова

ЧАСТЬ 1ІКогда-то мне очень нравился Экклезиаст, тот самый, который написал библейскую книгу. Мне даже хотелось иметь его портрет, как девочкам хочется иметь изображение любимой поп-звезды. Как-то даже нетерпеливо хотел. Чтоб висел над письменным столом.Библейских пророков не изображали, это всем известно, но портрет мне хотелось иметь. Казалось, это было невозможно, но я нашел выход из положения. И поставил на свой стол зеркало. 2 Почему бы в самом деле Экклезиасту не быть таким? Кто там знает...
Читати далі →

Звідки пішли репресії дев'яностих

Продовжуємо розмову про хитрощі нашої політики пам’яті. Нещодавно один ніби розумний журналіст написав мені під постом, що нема сенсу досліджувати репресії вісімдесятих, тому що вони нічим не відрізняються принципово від репресій сорокових, які вивчені непогано. Насправді, відрізняються, і саме принципово. І нижче на фото, ви навіть побачите, як їх приховували, на відміну від репресій сорокових.По-перше, увесь фокус-покус нашої політики пам’яті складався у тому, щоб яскравими і масовими репресія...
Читати далі →

Чому Чернівці не у книзі Гіннеса, або Привіт від товариша Сталіна

У жовтні здійснив непересічну подорож у минуле. Зокрема, вивчав, кого й за що «пресували» і репресували у вісімдесяті роки в Чернівцях. Зробив висновок, який, очевидно, не під силу нашим історикам. Це лише трохи жарт. На жаль. Спочатку щодо того, що залишилося у буковинській пам’яті. Як вже казав, наприклад Чернівецька обласна спілка журналістів знищила свій архів від дня заснування до 1986 року. Обласна спілка письменників знищила свій архів від 1975 року до 1991 року. Очевидно, нічого, чим ...
Читати далі →

В Черновцах. Андерграунд великой войны

Не слишком много написано об Черновцах во время Второй мировой. Бывшая черновчанка Марта Блюм, сбежавшая после войны в Канаду написала об этом времени книгу, которая могла стать потрясающей (если б ее отредактировали). Называется она «Ореховое дерево» (написана на английском языке). Не пожалел утра, чтоб перевести кусочек (а точнее, пересказать). Если кто-то смотрел «Андерграунд» Кустурицы, мне кажется, временами Марта круче. В отрывке, который приведен, черновчанин, шестнадцатилетний полуевр...
Читати далі →

У пошуках окулярів Кафки. Чернівецькі історії))

У четвер у Чернівцях Незалежна театральна лабораторія показувала виставу за мотивами творів Кафки. «Перевтілення пана К.» у єзуїтському костелі «Серце Ісуса». Фактурні актори, фактурне приміщення. Мені сподобалося також, що панотець не убоявся)) Єдиний недолік, майже нічого нового про Кафку я не дізнався. Були зернинки, родзинки. Але Кафку не інтерпретували. Радше, навпаки. Звели до спільного якогось знаменника. Це було майже очевидно. Нехай це залишиться моєю напівприватною думкою, може чого я ...
Читати далі →

У пошуках вбивці

Ще уривок моєї п'єси про видатного психоаналітика Вільгельма Райха, який провів дитинство і юність на Буковині. Вчився у Чернівцях. Дописав вже досить давно. Актуальненько. Є і… буде. «У пошуках вбивці» — не назва п'єси, а власне цього уривку. Райх стоит посередине сцены,Сцену понемногу заполняют: выносят научный антураж, дешевую мебель, опускают задник с изображением ородского австрийского пейзажа, или демонстрируют на экран. ВСем руководит экскурсовод. Проходят веселые, нарядно одетые люди....
Читати далі →

Як будувати вежі

Це старе чернівецьке фото мені страшенно подобається, не так оригінальністю, як філософією. Дехто його знає, тим не менш. Чернівчанин Рознер побудував цю Ейфелеву вежу… із сміття, яке збирав на Герренгассе (Кобилянської), коли час від часу прогулювався нею. Тут стільки сенсів))) Велике з малого, чудо з сміття, кайф з нічого, Париж із Чернівців. Справді філософія)...
Читати далі →

Заповіт викладача Чернівецького університету

Ганс Гросс — це австрійський слідчий, який наприкінці 19 століття став викладачем Чернівецького університету і одним із засновників нової науки — криміналістики. У Чернівцях він став видавати журнал по криміналістиці. який читається подекуди цікавіше Конан-Дойля. Зокрема мене вразила історія про дружину канібала Бартоша, і звіт про розкриття злочина набожного теслі, який крав з церков предмети мистецтва. Але не продавав їх (в цьому була складність), а складав у скрині і милувався. Гросс настільк...
Читати далі →

...І білі пароплавчики на лисих головах...

Сьогодні зранку я прокинувся у доброму гуморі. Настільки, що мені захотілося зробити щось приємне для читача. Подати щось адекватне, притомне, не кручене, і не своє. Від задуму я вирішив перейти до дії. Перебравши подумки кілька варіантів, я зупинився на книзі, яка вийшла нещодавно. Це книга барона Грегора фон Реццорі «Торішній сніг». Переклав її Петро Рихло.  Там багато про Чернівці. І я вирішив обрати уривок з цієї книги для читачів.  І заодно представити нову книгу.До того ж, як відомо, барон...
Читати далі →