Колись ще дуже давно
хтось бачить мене серед темряви,
хтось закохується у мене, без погляду,
хтось розмовляє зі мною подумки,
хтось малює мене своєю кров’ю на полотні часу та простору,
хтось бачить в болоті заплаканих очей зорі,
хтось співає для мене гімн занепаду,
хтось радіє зі мною ультрамагнітними ...
Читати далі →
Читати далі →