Нетипова маршрутка...

Лунає традиційна музика з далекого Кавказу. Якісь хачинські мотивчики… Я сідала до цього автобусу як і майже до всіх інших. Звичайний собі 45. Різниця видавалася мені лиш у тім, що там було затишно, як у справжніх фільмах… Згадала свій старий вірш, мовчки процитувала, далі пішла поїхала «мисля».  Просто затишно і комфортно.  Вговтує якоюсь романтикою. Чи то відчуття, залишене довгою прогулянкою нічного Кия, чи то передчуття такого близького прощання… Одним словом – мою ностальгію розвіяти було н...
Читати далі →