Перефразовуючи Любомира Гузара, або Про вибір без вибору

Другу через 10 днів у зону АТО. Вечір, компанія друзяк, оковита, цигарки, «смачні анекдоти» у перерві між розповідями про «там і тут»… Суперечка — це все війна Росії і Америки на нашій території, «міряння п… ками» і нажива для панівного класу за рахунок дітей неіснуючого середнього і найпоширенішого в Україні класів. — Навіть як х*йло дійде до нас, погано буде багатіям, а ми як жили, так і житимемо... — А що ти зробив, щоб ми жили краще? Ти наводиш лише самі погані приклади і називаєш наці...
Читати далі →

Надежда умирает последней

Плакаты УНА-УНСО двадцатилетней давности. Архетипы бессмертны....
Читати далі →

«Ето радость со слєзамі на глазах...»

   Перед нами – оригінал Мінського протоколу від 1 вересня 2014 року, який став доступним громадськості у повному обсязі завдяки ОБСЄ, котра його оприлюднила і не пробувала приховати всіх підписантів цього неоднозначного акту (у цивілізованому світі та подібних міжнародних організаціях так не прийнято), як це зробили деякі українські офіційні видання, знявши підписи Захарченка («ДНР») і Плотніцкого («ЛНР»).   Читаємо уважно і аналізуємо кожен пункт.      Отже, аналіз:   1. Не виконується. Україн...
Читати далі →

Психологія геополітичних відносин (якої не повинно бути)

Трохи есеїстики. Скільки би не займалися вульгарною геополітикою і абсолютизацією світових імперій, які з'ясовують свої стосунки за рахунок інших, неважливих й невпливових (Україна як поле бою США й Росії), геополітика в сучасному постпросвітницькому світі — це майже як шлюб (теж «постпросвітницький»): по тому, як себе поводить та чи інша сторона, завжди видно, чи це взаємне (тут — взаємовигідне) і, головне, природне тяжіння геополітичних суб'єктів, чи один з них «одружив» іншого на собі — або с...
Читати далі →

Хватит кормить Донбасс

Отже, Президент вирішив піти шляхом консервації status quo, поступового узаконення дійсного стану речей, надання частині Донбасу «особливого статусу» та ін. Це історична помилка. Необхідно або продовжувати бойові дії до повного витіснення терористів, або — доцільніше — кваліфікувати цю територію «тимчасово окупованою». Благо, весь світ уже визнав, що регулярні російські війська вторглись в Україну. Відтак припинити матеріально-ресурсне забезпечення «ДНР» і «ЛНР» — надалі це робитиме Росія. Котра...
Читати далі →

"Хочу воювати, а не помирати втупу через гівно у папахах"

Від товариша: Все ok. Не писав сюди бо Інету не було. За минулий тиждень нас із хлопцями обстріляли із усього можливого: граду, гаубиць, мінометів, АГС та стрілецької зброї. Нам стріляти першими заборонено — «бо перемир'я». Трохи суворої реальності: наш батальйон (19 БТрО) розпадається. У моїй роті залишилося менше 10 людей. Усі здають зброю, пишуть рапорти про відмову воювати у зоні #АТО, і самі пішки прямують до дому через лінію фронту. Причини: (1) відсутнє обладнання (воюємо на маршрутка...
Читати далі →

Свій до свого по своє

або Як патріоти-продавці роблять знижки патріотам-покупцям товарів з українською символікою  Футболки з Гербом України, рюкзаки в синьо-жовтих кольорах та вишиванки на Буковині сьогодні не рідкість. Саме події на Майдані, анексія Криму та війна на сході країни відчутно вплинули на ставлення до національних символів, що призвело до помітного попиту на українську символіку. Нещодавно на вулиці обласного центру автор цих рядків побачив темношкірого студента. Увагу привернув не так студент, як ...
Читати далі →

Не дати повернути Донбас

У ситуації, що склалась, українська влада постала перед складним вибором. Очевидно, що нині є тільки два дієві шляхи виходу з політичного паралічу на Сході: 1. Відгризти руку окупанту. Відмовившись від будь-яких поступок, подальших переговорів (заручившись правильною «оцінкою» Заходу), визнати факт військової інтервенції на Донбасі та оголосити загальний військовий стан і загальну мобілізацію. При потребі (але в останню чергу) — у зручний момент розірвати дипломатичні стосунки з Російською Фе...
Читати далі →

Кто прав кто виноват

Дорогі співвітчизники, ви даремно лаєте Петра Олексійовича. Він — усього лиш відображення вашого власного кретинізму, адже коли в країні війна — повноцінний народ обирає воєначальника. А не переговорника, що витрачає більше часу на телефонні розмови з німецьким канцлером, ніж на спілкування з командирами армійських батальйонів. Український виборець хотів миру та асоціації — і тепер дивується, чому фрау Ангела надсилає протитанкові комплекси в Ірак, а не в Україну. Ми здали Донбас не під Іловайсь...
Читати далі →

Зеркальное повторение истории?

Для воплощения своих планов политики и президенты используют различные исторические события и персонажей для манипуляций и достижения своих целей. Яркий тому пример реинкарнация из далёкого прошлого «бандеровцев» и борьба с ними, как страшилка и один из поводов развязать войну.Пропагандисты и политтехнологи, выполняя заказ политиков посеять раскол в обществе, убеждали Восток Украины, что на Западной Украине живут потомки бандеровцев, встречавших гитлеровские войска с хлебом-солью и помогавшие Ги...
Читати далі →