звикай жити без неї
звикай викидати пам.ять
кажуть
що ми без неї
плями на тілі плями
то ми холодні
то — теплі
так
просто «були»
звикай жити без неї
звикай
бути забутим
звикай будувати мури
ховатись в підвали
благати
звикай
бути байдужим
до всього
усіх
і до неї...
Читати далі →
знаєш
сказала вона
я зовсім нічого не знаю про тебе
ти постійно мовчиш
а потім на довго зникаєш
знаєш
я втомилась від тебе такого
я втомилась чекати
він мовчав
і вона говорила:
досить
я не хочу більше шукати
очима тебе в переходах
досить
я благаю
СТРИ СЕБЕ З МЕНЕ
стри усю пам.ять
і більше у снах
не приходь
ти вбиваєш мене
знаєш
просто вбиваєш
ти — кат
не мовчи
говори
я хочу твій голос почути...
Читати далі →
просто долають шляхпросто долають відстаньбезликі манекенинічого з собою не берутьнічого по собі не залишаютьвсі з однієї коробки сірниківприречені на безславне спаленняобгорання душ мов сіркимарнота слів і рухівборсання в мілководді днівнемає часу на розпачнемає охоти для самозізнаньу нікчемності у безглуздостідумокпотребжестівсолодкий дурман речейприсипляєобнадіюєуярмлюєнемає змоги відчути біль світової пожежіпопереду лише сіра очевидність кінцяневблаганні курантинемає часу для любовінемає час...
Читати далі →
і поки вона з аптечкою по Грушевського -
попереду тривають бої.
крізь стадіон Лобановського пробиваються вогні.
автобуси погоріли.
зі щитами з фанери в атаку ідуть свої.
Слава Україні! — й Молотова подають.
кроками під колонами щоб кинути знов.
а тим часом син (матері):
мої Крути — тут!
добре, мамо, я вже піду.
все без слів: попіл і дим
і бруківка тріщить — розбивається навпіл.
скати і шини — горять.
ще кілька годин щоб до ранку протриматись
ще кілька годин. на морозі
в...
Читати далі →
помирай молодим
помирай - бо так треба
помирай - на холодній землі
стягуй прапор з дахів і неси на майдан
там люди стоять і чекають його -
це потреба
БО МИ В РАЙ
та піша хода
не веде
не несе
тільки вітер знесе
хмари вниз
і засипить снігами
все
не
добудоване&nbs...
Читати далі →
В неділю 24 листопада о 15:00 в Києві (Сальвадор-Далі бар, Ярославів Вал 16, метро Золоті Ворота) відбудеться презентація двомовної (україно-англійської) книжки Андрія Волошина “Інша Імперія“. Вхід вільний) Запрошую всіх не байдужих до поезії!
АНОТАЦІЯ:
Друга поетична збірка Андрія Во...
Читати далі →
ми знову тусуємось по братських хатах
ночуємо на дахах
бродимо місцями десь в районі Дністра
палимо вогнище вночі аби зігрітись в душі.
у кишенях порожньо. автостопом по трасах
зустрічаєм дощі.
набираємо в пригоршні золота
того що під ногами
і знову дахами парканами
прикриваємос...
Читати далі →
Зорепад паде у світоч,
Світоч світить від свічад…
Ми замовклим тихим містом
Мовчки плентались назад…
Піднебесся було світле,
Ніч сіяла без образ…
Промовчали ми все місто,
Хто ж оступиться назад?...
На екрані зірка зблисла,
Зірка мовчки вигляда…
Без тепла лиши...
Читати далі →