Где-то

Ты где-то далеко.Я может тебя еще не знаю.А может давно по тебе сгораюИ найти взглядом пытаюсь. Ты где-то далеко.Меня возможно не знаешь,Не веришь в чудеса и семью,Но высматриваешь кого-то. Ты где-то далеко.Я сижу на кухне с кружкойТерпкого, сладкого чая в руках,И мечтаю о совместных вечерах. Ты где-то далеко.Засыпаешь под звуки скрипки,Видишь красочные сныИ ждешь какой-то интрижки. Ты где-то далеко.Хотя нет ты все же рядом,Так близко что рукой подать.Смеешься одним лишь взглядом....
Читати далі →

Розбивалась об тебе як хвиля об камінь...

Розбивалась об тебе як хвиля об камінь, сил, розпрощатись з тобою, не вистачало. Закрити двері у минуле я не зуміла, вірити у майбутнє з тобою, було все що я так хотіла. Розбивалась об тебе, коли зі скелі стрибала, ти був моїм морем, моїм океаном. Одне лише я не змогла зрозуміти, Чому так легко мені було в тім океані топитись? Розбивалась об тебе, як птаха об вітер, втікаючи з полону у пошуках волі, та без тебе так важко було на цім світі що хотілось якомога скоріше вернутись у твої д...
Читати далі →

рецепт

боліди падають з неба колоїдна рідина колихає chordae tendineae наших сердець бісектриси тіла Морфея сьогодні не ріжуть сир Rp.: Sol. Morphini hydrochloridi 1 % — 1 ml    Da tales doses № 10 in ampull.    Signa: як шепоче               Змій               підшкірно Трохи чуттєвості в голосі. Погратися з інтонацією. Декламувати. Голою. Сидячи на коні. І voilà — я молодий талант.  P.S. Позичте мені коня....
Читати далі →

Заздрощі

Я рада за тебе, така я щаслива,І так, що радість аж пре до безтями«Та щоб ти знеслася, коза шолудива,Аби ти упала до першої ями» Яка у тебе чудесна кофтинка,Ти в ній прекрасна як небо блакитне,«Ах ти багата, пихата скотинкаІ така ти красуня, як парнокопитне!» З підвищенням люба, мила, колего,Я від душі, щиросердно вітаю«То як призначати – то цю кляту ку*вегу,А як мене – то вакансій немає!!!» З одруженням вашу сім’ю привітати,Спішу з усіх ніг, не бачу на очі«Та як він з такою може спати лягати,Як...
Читати далі →

Летописец

Давний стих мой Я – недостойный соглядатай судеб,своей хандры и глупости людской,Прошу, Творец, води моей рукой.  Я видел Люди строят дни своиИз кости, камня.И жизни каменеют, костенеют.Другие из гнилой травы, и рвется все.Я видел,что многие, как птицыИграют с ярким.ДругиеСкучают серые, как мысли дурака.Всем благодарен я за их старанье.  Все прилежно заносил я на пергамент.   Одна судьба мне не дает покоя.Он был ровесник и приятель мнеИ в нашем каменном и пыльном городкеМы ели юность и к...
Читати далі →

Розмалюю

Я візьму фарби різнобарвні, І розмалюю своє життя! У куточку неба намалюю Сонечко, що землю осія. Я намалюю великих чоловічків, Що радісно усміхаються життю. І все стане трішечки добрішим, І не підпустить у серце пітьму. Я розмалюю кожен маленький шматочок На листку чорно-білого дня. І навіть безликий самотній садочок, Стане привбливим для малят. Я розмалюю цю сіру масу, Що на роботу щодень поспіша. І замайорять на обрії фарби, І стане цікавішим життя. Я розмалюю і свою д...
Читати далі →

То, что иногда мы не замечаем

Они даже не представляли, Что друг друга теряли. Им жить не стало легче, Просто слабость лягла на плечи. Все было банально -  они хранили тайны. Друг от друга скрывали Куда их мысли ночами витали. Это даже как-то нелепо, Ведь в любви не существует запрета. Но они так раскрыться боялись, Что даже не пытались... Возможно сердце было не готово, Принять кого-то другого. А может все дело не в этом, И виноватых просто нету....
Читати далі →

Справджується

Всього лиш рядочок у зошиті, А чийсь світ таки перевернувся. Вона і не знала досі, Що кожен рядочок збувся. Випадково на нього натрапила,  І серцю вже не спочити. «Я сама, я сама сюди втрапила Боже допоможи змінити!» Вона долю свою описала, І хтось скаже, що то збіг Але вона ж уже знала Що слова — то є крик! Написала вона! Написала... І слова ці вже помітили, Та як тепер їх забрати Як тепер свою долю виправити? Взялася вона за чорнила, І очі на мить прикрила.  А тоді з ...
Читати далі →

Життя

Я знаю, я можу усе подолати, Не перше падіння, чергова перемога,  Усе ж тимчасове, усе — тимчасове. Не залишиться і сліду у світі цьому, Назавжди ж поселиться у серці живому, Та все ж тимчасове, усе тимчасове...  І так би й лишалося, і так би і жили, Любили, тужили, шукали надії, Шукали би щастя забували би спати. Перестали боятись, себе відкривали Все більш намагались, з долею змагались Зазнавали би краху, літали би в небі. Шукали би щастя і свою правду, Намагались би жити ...
Читати далі →

З думками про тебе

Закрий очі і посміхнись, Тебе чекає нове я. Закрий очі і посміхнись, Ти знаєш то любов твоя. Закрий очі і повір, Попереду так багато мрій. Закрий очі і повір, Що життя це вир подій. Закрий очі  і довірся мені, Я поведу у казкові сни.  Закрий очі і довірся мені Я не скривджу серце твоє.                                             *** Пусть дни улетают быстро, Пусть все немного иначе. Но все что не лишено смысла, Осталось навеки с нами. Ты был рядом совсем не долго. ...
Читати далі →