Ці слова 76-річної жінки на одній з карпатських полонин настільки запали в мою душу, що хочеш не хочеш, а переосмислюєш деякі речі. Розумієш всю нашу місцями навіть комічну прив’язаність до матеріальних благ, які ніколи не замінять духовних. Та кожна подорож починається з пакування наплічника. Лише найнеобхідніше, але з урахуванням довготривалості походу, ваги показують 27 кілограмів. Важко, та про це забуваєш, коли виходиш з дизелю у інший світ.  Вперше я мандрував сам, оскільки основна група...
Читати далі →

Якось історично складається, що всяка чернівецька влада позбавлена водночас і тверезого мислення, і здорової фантазії в усьому, що йдеться про містобудування. Провальні «реконструкції», хаотичні забудови, кинуті «довгобуди» і «покращення без покращення» можна перелічувати безкінечно – і з новою-старою владою ситуація, схоже, не зміниться. І справа не тільки в тому, що міські очільники та підручні чиновники мислять категоріями швидкого заробітку – адже заробіток необов’язково має суперечити розви...
Читати далі →

Світанок. Не знаю точно походження цього слова, але у мене завжди складалась асоціація, що це «танок світла». Хто бачив світанок у горах, той, певно, зрозуміє чому. Горизонт тане у рожевому кольорі з нетерпінням очікуючи появи розпеченої зірки і вона не змушує себе чекати, проявляючи свою пунктуальність. Кожен схід сонця як народження нового життя. Стоячи на вершині гори і дивлячись на те як розпечене жовте кружельце обережно виринає із-за гір, розумієш, що у тебе є цілий день, ціле життя до з...
Читати далі →

Відвідавши більшість водоспадів у Карпатах я вже можу скласти певний рейтинг для себе. І Манявський водоспад є безумовним лідером. Тому розробляючи маршрут для першої веломандрівки з ночівлею, я орієнтувався саме на нього. Два роки тому я вперше відвідав Манявський та Бухтівецький водоспади  і тепер вирішив повторити це, але вже у вело форматі.   Разом з двома попутниками ми завантажились у дизель до Коломиї, а згодом звідти таким же транспортом рушили до Делятина. З місця старту до Манявського...
Читати далі →

Мармароси відрізняються від інших карпатських гір, і в народі їх називають «Гуцульські Альпи». Саме тому інтерес до цих гір особливий. Оскільки саме по хребту Мармароського масиву проходить державний кордон з Румунією за радянських часів простому смертному потрапити туди було майже неможливо. До певного часу не простою була процедура отримання дозволу і вже за часів незалежної України. Через це Марми, завжди вважались родзинкою Карпат. Тепер же отримання дозволів максимально спрощене. За пару ти...
Читати далі →

Як відомо з прислів’я, вічно можна дивитися на три речі: як горить вогонь, як тече вода, і як працює інша людина. І якщо з першим і третім в мене якось не склалось, то річки, озера, а особливо водоспади, для мене є визначальним фактором у складанні маршруту для подорожі. Тож миритися з тим фактом, що я не був на найвищому водоспаді Карпат, не хотів і не збирався. Як тільки мої товариші запланували у наступну подорож Мармароси, я одразу попросив обов’язково включити в наш маршрут Ялинський водосп...
Читати далі →

Є певно щось містичне у музиці Черемошу, що вона змушує мене повертатись до нього знову і знову. Інколи ріка звучить наче шепіт мольфара, що лікує душу, інколи наче вшкварили одночасно сотні дримб, змушуючи танцювати на шиверах сонячні проміні, а інколи як бурхливий стадіон, коли улюблена команда вириває перемогу на останніх секундах.Нині ріка звичайно вже далеко не та, яка була у часи дараб, і коли мала статус однієї із найчистіших у Європі. Після останньої повені вона суттєво змінилось, і стал...
Читати далі →

Дуже часто буває так, що йдеш Чернівцями з гостями із інших міст, і вони вказують на якусь архітектурну цікавинку, яку, як не дивно, ти за стільки років життя і не помічав раніше. Так само плануючи відпустки ми обираємо якісь закордонні курорти, а красу під своїм носом інколи просто не помічаємо. А в той час буковинська частина Карпат є найбільш цікавою для досвідчених мандрівників. Якщо у Франківській і Закарпатський частині є залізничне сполучення, то у нас і автобуси не всюди ходять, тож проб...
Читати далі →

Вже вийшовши з дизелю на станції Вороненко, одразу розумієш, що потрапив туди куди потрібно. Абсолютну тишу і спокій порушує лише спів пташок та вітер зі смаком свіжоскошеної трави.Потяг швидко зникає у тунелі перетинаючи межу Івано-Франківської та Закарпатської областей, а ми через край села рухаємось в гору. На підйомі, коли зупиняюсь на перепочинок, я завжди обертаюсь, аби бачити те скільки пройшов і гарні краєвиди, це надихає і далі йдеш ще жвавіше не звертаючи уваги на кут підйому.Одразу ж ...
Читати далі →

Ніжно-білі, пухнасті хмари з місячним підсвічуванням тихо пливли над наметом. Вони нагадували білих плюшевих ведмедиків, яких подружжя Петрос та Говерла вкладали у ліжечка своїм діточкам. Щасливі малюки засинали віддано обіймаючи іграшки, міцно тулячи їх до грудей.Задумався на мить, а чи всі плюшеві ведмедики також зігріті теплом ковдр та сердець своїх господарів? Чи може комусь не пощастило і він також одиноко засинає на полиці, заздрісно та трохи ображено поглядаючи на тепле ліжечко. З думками...
Читати далі →