18 січня о 18:00 в “Literatur Café” КМЦ «Українська Книга» (м. Чернівці, Центральна площа, 10) відкриється новий сезон Літературних Вівторків! :-)   Після новорічних свят ми знову повертаємося до літературного життя. Не сумніваємося, що на вихідних у всіх було б...
Читати далі →

В одному з попередніх блоґів Володимира Вакуленка йшлося про переклади поезії. Та й я собі нагадав дещо з моєї перекладацької "діяльності" п'ятирічної давнини. Два вірші польського письменника, надруковані в журналі "?ampa" 2004-2005 років.

 

Piotr GOCIEK

S?uc...
Читати далі →

Дорогі Друзі! Приходьте на прес-клуб!
Слід продовжити добру традицію у Новому Році!
Час зустрічі - 18.30 (на 18.00 і так не встигаємо)
Місце - незмінне. «Literatur Café», що знаходиться на 2 поверсі культурно-мистецького центру «Українська книга» (Центр...
Читати далі →

Бачу, що цього разу, як і в минулі роки, прочитав багато зайвого.

03.01.2010 р. – 31.12.2010 р.

Ульяненко, Олесь. Сталінка; Дофін Сатани: Романи / Художн.-оформлювач І.В.Осипов. – Харків: Фоліо, 2003. – 384 с. (Серія "Література"). 24.01.2010 р.

Мра...
Читати далі →

Маріанна ГОНЧАРОВА. Авторка міжнародного масштабу, яка живе на околиці Новоселиці й не переймається власним піаром у рідних Чернівцях.     В Новий Рік прийнято дарувати подарунки. “Literatur Café” Культурно-мистецького центру «Українська Книга» такий подар...
Читати далі →

Найбільша проблема більшості людей на Землі – невміння цінувати. Тут є кілька варіантів: або не цінувати вочевидь хороших речей, або цінувати не те, що було б варто, або ж цінувати втрачене. Зазвичай ми говоримо про збереження цінностей і бальзамацію речей, подій чи людей, що відходять або вже...
Читати далі →

Ми не зустрілися на острові кохання   Ми не зустрілися на острові кохання. Не допливли. Не встигли. Не змогли. Не вистачило сил й мого бажання Відчуженість твою перемогти.   Ми втратили стежки до твого неба Та мого сонця. Визнали наш гріх. І вже в житті не виникне потреба П...
Читати далі →

Поїзд невідомості   Вона їхала назустріч своїй долі. Розтривожена, неначе наречена… І шляхи спостерігала невідомі Із вікна, немов в театрі сцени.   Вона їхала назустріч свому щастю В чужу для її серця далечінь. А її серце било в ритм так часто, Немовби вона мчала, наче к...
Читати далі →

А я ношу вишивану сорочку!
А я ношу вишивану сорочку! Й горджусь, що українкою родилась! І прагну я, коли народжу дочку, Аби вона в Вкраїні охрестилась.   І син щоб ріс достойним патріотом! На захисті держави і сім’ї. Хоч мови знав, та, бувши поліглотом, Не забував ...
Читати далі →

В останні дні осені на Буковину завітала українська письменниця, телеведуча, адвокат і просто чарівна жінка Лариса Денисенко. Зі своїми прихильниками вона зустрілась в «Literatur Café», де презентувала романи «Корпорація ідіотів», «Забавки з плоті та крові&raq...
Читати далі →