Лист Президенту України...

   Ще в червні 2014 року у своїй статті «Листи небайдужого… Або перемога, або наша смерть!» я оприлюднив, крім інших проблем, факти кричущих неподобств у Державній прикордонній службі України (ДПСУ). Ці ж факти разом з прізвищами посадовців прикордонного відомства – порушників українського законодавства, починаючи з квітня 2014 року, мною надсилалися різним високопосадовцям України, окремим керівникам парламентських фракцій, деяким очільникам правоохоронних органів, але віз – і нині там.   І ось...
Читати далі →

Психологія геополітичних відносин (якої не повинно бути)

Трохи есеїстики. Скільки би не займалися вульгарною геополітикою і абсолютизацією світових імперій, які з'ясовують свої стосунки за рахунок інших, неважливих й невпливових (Україна як поле бою США й Росії), геополітика в сучасному постпросвітницькому світі — це майже як шлюб (теж «постпросвітницький»): по тому, як себе поводить та чи інша сторона, завжди видно, чи це взаємне (тут — взаємовигідне) і, головне, природне тяжіння геополітичних суб'єктів, чи один з них «одружив» іншого на собі — або с...
Читати далі →

Не ваше собаче діло!

Україна – демократична, незалежна, соціальна, суверенна, унітарна держава (статті 1 – 3 Конституції України), член — засновник Організації Об’єднаних Націй (Росія такою не є, бо не подавала заяву про вступ до Організації, зверхньо вважаючи, що досить було назвати себе правонаступницею СССР, котрий був членом — засновником ООН), Організації з Безпеки і Співробітництва в Європі, Ради Європи та інших міжнародних організацій, яка твердо дотримується принципів міжнародного права, не захоплює чужі тер...
Читати далі →

Що кому, а курці просо

Коли спілкуєшся з людьми приблизно твого ж рівня, думаєш, що якщо в них такі думки, то це ж стосується й решти суспільства. Та, на жаль, якийсь десяток однодумців не означає відсутності опозиційних думок. Наприклад, спілувалась недавно з однією жіночкою з села. Поки говорили про погоду все було добре, як тільки зайшли за політику ситуація змінилась. Я почула кілька фраз, які мене просто таки звалили з ніг: — «В теперішній кризі винен Майдан, ось якби не було Майдану, то все було би добре і...
Читати далі →

Маніфест порядності

                                                                                                                 Томас Джефферсон,                                                                                            співавтор Декларації незалежності,                                                                                                               третій Президент США:                                                                                                  «Коли народ бо...
Читати далі →

Правда. Не вельми приємна...

... — Ади, бігались-ти по крочєх, тай людим клопіт. Може єкбись-те не бігали, то й людей би  москалі не страшіли, тай би не вівезли. А так шо? Вернулиса сюда з голов дупов. І шо, хоште би вам хтос дєкував? А за шо? Я рідко бачила, щоб тато плакав. А тоді плакав. Встав собі тай пішов надвір. То вже були 1990-ті, вже «бути за Україну», особливо в нас тут, було трохи навіть модним. — Невже хлопці вмирали за оце? Не знаю, кому було адресоване питання. Богові? Хлопцям? Собі? Мені? Березень ...
Читати далі →

Родина моя, РОССИЯ...

Знаете ли вы, как звенит тишина при 50-градусном морозе? А как воет пурга несколько дней к ряду? А как пахнет олень после пробежки? А вкус морошки кто мне припомнит? ...................................................................................................... Кажуть, місце, де ти народився, завжди нагадуватиме про себе і кликатиме ностальгією. Завжди була якась неприкаяна «дівчинка нізвідки». В радянські часи, будучи на Західній Україні, сказати, що ти народилася поблизу Воркути, ...
Читати далі →

Опіум для народу

Читаючи такий маразм розумієш, що ні фіга, Радянський союз не зник з карти світу, він лише трансформувався, а стіни лишились ті ж самі, створили свою альтернативну, а по суті плагіативну Заходу культуру і тільки прикриваєтесь, що унікальні, прикриваєтесь брехливими моральними та духовними цінностями: зажерливі попи на крузерах, тупі і боягузливі бюрократи, які в прислужниках в маразматичного царька. Коли у вас кричать про наш фашизм, на українських кордонах ловлять російських козачків зі свастик...
Читати далі →

Похід на Дикий Схід. Як я не став добровольцем

Цього тижня я мав бути в батальйоні територіальної оборони «Айдар» при Міністерстві оборони України. Замість цього пишу цей блог в Сумах.Спробую максимально беземоційно описати наші пригоди.Близько десятка молодих хлопців-добровольців з Чорного Комітету зібралися поїхати в батальйон «Айдар». Особисто я їхав, щоб отримати основи військової підготовки та по мірі своїх можливостей допомогти батальйону. Когось з чоркомівців я добре знав раніше, з більшістю ж познайомився на Майдані під час подій на ...
Читати далі →

Покоління, що йде на війну

Із січня я практично перестав писати. Після подій на Грушевського надто кардинально змінився світогляд. Досі не віриться, що це було зі мною: небо, що горить; вибухи; поранених виносять… Після смерті Нігояна, я розумію всю цінність смски мамі «я живий». В той день ми пішли спати за дві години до наступу «Беркуту».У кожного хлопчика є дитяча мрія, побувати на війні. Тоді я вперше молився за мир. Напевно саме тоді став дорослим.Ціною сотні життів, Януковича ми повалили. Мрії збулися, а от теорії р...
Читати далі →