Читайте початок статті, ч. 2, ч. 3, ч. 4.                                                                                 Манфред Штерн    А. Колпакиди, Д. Прохоров. Империя ГРУ: очерки истории российской военной разведки. Кн. 2 (Москва: «ОЛМА-ПРЕСС», 2000), с. 435 – 436: «Штерн (правильно Стерн, также известен как «Фред» и Клебер) Манфред Сальманович (1896 – 18.02.1954). Родился… в семье мелкого торговца…  Студент медицинского факул...
Читати далі →

                                                             Читайте початок статті, ч. 2, ч. 3.                                                                                      Ян Черняк    Валерий Кочик. Разведчики и резиденты ГРУ: за пределами Отчизны (Москва: Яуза, Эксмо, 2004), с. 299 – 312: «9 февраля 1995 года в палату одной из рядовых московских больниц вошли начальник Генерального штаба Вооруженных Сил России, генерал армии Михаил Колесников и начальник ГРУ генерал-полковник Фё...
Читати далі →

                                                              Читайте початок статті, ч. 2.    Валерий Кочик. Разведчики и резиденты ГРУ: за пределами Отчизны (Москва: Яуза, Эксмо, 2004), с. 284 – 298: «Семён Яковлевич Побережник родился в феврале (15 лютого, за іншими даними 2 лютого – примітка моя)1906 года в бессарабском селе Клишковицы (Клішківці нині Хотинського району Чернівецької області, Україна – примітка моя), что близ города Черновцы… После заключения Брестского мира Бессарабия отошл...
Читати далі →

                                                                           Читайте початок статті.    Представитель фирмы «Адлер»… рассказал о своей семье.   …сообщил, что его сын изучает немецкий язык…, и он, отец, был бы весьма рад, если бы мистер Муней не отказал в просьбе – бывать у них дома и беседовать по-немецки с его «мальчиком для практики»…   Конечно, я охотно согласился…   Радушно встретили меня в семье господина Маринова. Познакомившись с его сыном…, — я попросил юношу быть моим г...
Читати далі →

                                                                                                                                     Це край мій Буковинський                                                                                                                                         До болю український                                                                                                                                            До згину дорогий!                          ...
Читати далі →

«Западеночка»… — Так називала мене тьотя Дуся з Донбасу, коли я вже почала перетворюватися з вередливого дівчиська у дорослу дівчину. Тьотя, царство їй небесне, була родичкою моєї матері, яка народилася і виросла на Донеччині, а саме на околицях міста Торез. Але потім мама з батьком переїхали на Хмельниччину, на татову малу батьківщину. Тож наша родина двічі на рік відвідувала Донецький край. Я жила у селі з бабусею та дідусем, татовими батьками. З дитинства мене оточували поля, ліси, біля хати ...
Читати далі →

У середу, 21 січня 2015 р., з 14:00 по 16:00 у Львові в готелі «Жорж» (пл. Міцкевича, 1, Камінна зала, 2 поверх) відбудеться відкрита дискусія «Акт Злуки – історична містифікація?» Організатор: Інститут західно-українських студій за підтримки Міжнародної неурядової організації «Initiative pro Mitteleuropa». Контактна особа: Зоряна Бутковська, тел. 097-999-56-32. У заході візьмуть участь історики, журналісти та громадські діячі зі Львова, Чернівців та інших міст Західної України. Під час диску...
Читати далі →

Невигадані стереотипи про українців у Польщі, які ґрунтуються не на коментарях чи висловлюваннях окремих людей, а на власному досвіді спілкування з польським суспільством під час проживання року в Варшаві.Українці – алкоголіки. Коли можна зустрітися для розмови за кавою чи чашкою чаю, українці зустрічаються за пляшкою пива чи горілки. Не дивлячись, вечірня це година чи денна. Українці п’ють, коли їм сумно, і не менше п’ють, коли їм радісно. П’ють з друзями, з ворогами, які після другої стопки ст...
Читати далі →

Усе банально. Україна у прямому сенсі має здатність закінчуватися. Раніше, коли ти не виходиш за її рамки – то і увесь світ обмежується любов’ю до Батьківщини. Сидиш собі в Чернівцях, так би мовити і тащищся від Резиденції Буковинських митрополитів, та й тішишся, що не на сході живеш. Принаймні в мене так було.Закордон з’їздити не виходило якось. В Універі в свій час на практику до Польщі поїхали ті, у кого були зв’язки в деканаті, а мені помахали ручкою. А я працювала. Працювала, щоб оплатити с...
Читати далі →

22 серпня в Чернівцях у рамках проекту «Dzestra Talks» презентували «Майстерню міста». Платформа громадського активізму Львова, про яку йшлося в «Literatur Café», є спробою привернути увагу до проблем розвитку міста – і по мірі сил, власного ентузіазму та іноземних інвестицій вирішувати їх в окремо взятому просторі. Власне, подія – чергова із серії презентацій модного нині напрямку «урбаністика», і мала наштовхнути чернівецьких слухачів наслідувати успішні приклади Львова та европейських міст. Ч...
Читати далі →