Цього тижня я мав бути в батальйоні територіальної оборони «Айдар» при Міністерстві оборони України. Замість цього пишу цей блог в Сумах.Спробую максимально беземоційно описати наші пригоди.Близько десятка молодих хлопців-добровольців з Чорного Комітету зібралися поїхати в батальйон «Айдар». Особисто я їхав, щоб отримати основи військової підготовки та по мірі своїх можливостей допомогти батальйону. Когось з чоркомівців я добре знав раніше, з більшістю ж познайомився на Майдані під час подій на ...
Читати далі →

Війни виграють не генерали, війни виграють шкільні вчителі та парафіяльні священики. Отто фон Бісмарк У школі в мене була дуже хороша вчителька. Вона 10 років викладала в мене англійську. Уже чотири роки минуло, відколи я закінчила школу, а ми й досі хороші друзі. Вона завжди вірила в мене ще більше, ніж будь-хто, навіть більше, ніж я сама, завжди була на моєму боці, коли мама сварила мене за якісь дрібниці, саме вона допомогла мені поїхати в Чернівці… Саме завдяки їй я люблю спеції, експери...
Читати далі →

Чернівці – місто гарних дівчат. Я щодня в цьому переконуюся. Вродливих, доглянутих, стильних дівчат. Як казав знайомий: «Місто принцес». Щоразу дивуюся, як можна виглядати так гарно 24/7. У мене так не виходить. Я не знаю назв модних брендів, дорогих магазинів і тенденцій фешн весна – літо 2014. Хоча живу в Чернівцях вже три роки і люблю це місто, як рідне, я зовсім не чернівчанка. Чернівецькі дівчата, як правило, обов’язково повинні знятися в професійній фотосесії (чим частіше, тим краще), ф...
Читати далі →

З легкої руки шеф-редактора газети «Час» Петра Кобевка останній місяць чернівецька громадськість жваво обговорює тему протистояння т.зв. «первинних» та «вторинних регіоналів», а також неясних, але відчутних підкилимних розколів, які пролягли між Ратушою і Будинком із левами. Вдруге за останній рік була піднята тема «смотрящих» і їхніх політичних креатур – і тепер уже в новому амплуа згадали громадську ініціативу «Рідне місто». Попри те, туману в цих питаннях так багато, що сам предмет дедалі біл...
Читати далі →

Ловлю себе на думці, що про історію, культуру, політику, новини і навіть транспорт ‪Чернівців я знаю більше, ніж за все життя про ‪Суми. Сумно. А ще гірше, що мені зараз дуже не вистачає дому, мами і друзів, але я там останнім часом все більше почуваюся чужою. Надто вже різні ці міста. Я не відчуваю, що потрібна в Сумах. Не друзям чи родичам, а в глобальному плані. Не можу знайти свого місця там і навряд чи вже зможу. Чернівецька в мене тепер не лише тимчасова прописка, але й душа. Я занадто люб...
Читати далі →

Я дівчина, мені 20 років, я не вмію воювати і мені страшно. Я не знаю, як поводитися з міліцією, не зможу себе захистити в разі потреби і не зможу втекти. Я навіть консерву нормально відкрити не можу, що вже казати про якесь протистояння? Мені страшно за своїх друзів, страшно за знайомих і за тих людей, яких я навіть не знаю. Кожного разу я дуже боюся, коли читаю чи дивлюся новини. Кожного разу я молюся, щоб більше не було жертв. Я хочу миру. Я хочу, щоб усе це закінчилося. Але розумію, що миру ...
Читати далі →

Сьогодні відразу після недільної Літургії я побіг у Ковпаківський райвідділок. Оперативники з кримінального розшуку забрали з дому Олександра Лазаренка. Нібито він був свідком якоїсь бійки.

Поки він давав пояснення, я намагався з'ясувати в якому статусі він перебуває і що це за привід так...
Читати далі →

Вчора, 4 листопада, поверталася з Сум у Чернівці. Оскільки прямого потяга немає, завжди їжджу маршруткою до Києва, а звідти поїздом. У Борисполі водій раптово звернув з дороги на узбіччя і, проїхавши пару метрів, ми врізалися в стовп. Спершу - шок від того, що мало не врізалися у ворота будинку, пот...
Читати далі →

Не завжди розумів фразу "Я люблю країну, але ненавиджу державу", але сьогодні настрій саме такий. Ненавиджу не ту державу, за яку боролися століттями мільйони українців. А мертвий бюрократичний механізм із синьо-жовтою символікою і знаком Тризуба. Місяць тому Всеукраїнська громадська організа...
Читати далі →

За великим рахунком наше з Галинкою Маслак перебування в Харкові було транзитним на шляху до Одеси. Але завдяки надзвичайно "зручному"  розкладу потягів Укрзалізниці та нашій природній цікавості ми вирішили один день провести в першій столиці радянської України. Взагалі то раніше я недолюблював...
Читати далі →