Ямки

Намагаюся легко ступати, Щоб слідами не сильно врости, Не лишити влибоких вм'ятин У душі та на серці твоїм. Мої кроки не чути, не видко - Лиш змінивши мірило думок - Я побачу, що слід лишаю Не ногами, а нитками мов. Нанизавши на них країни, Запах міст та п'янкого вина. Я легенько ходжу ямками, Що сховалтсь в твоїх руках. Моя доля шепоче до мене, Промовляє із кожного сну: — Я тебе не триматиму дуже, Але вже не лишу саму. ...
Читати далі →

Брехунам

Брехун і ти, якщо кричиш — " нема любові!", Хоч всі довкола і так вже брехуни, Всі недоступні й такі всі гонорові Черпають посмішки з душевної казни… Ціна словам про щастя, коли важко, Мізерна, та і водночас їм нема ціни, Бо серце так тріпоче як у клітці пташка… Не видавай себе, не прогинай спини! Любов тебе в петлі своїй задушить, Та так приємно, що увійдеш у смак, У грудях все розірве і осушить Ще гірше від тих лютих вовкулак… Нащо тобі у чомусь признаватись? Аби і...
Читати далі →

Дамські керунки

Цей світ летить під три чорти, Керований чоловіками, Горять міста, горять мости,           А що було б, якщо би ним керували дами? Хтось скаже, що прискорився б цей рух У напрямку до сковорідки пекла, Під керівництвом жіночих ніжних рук. То й що? Зате було би всім нам дуже й дуже тепло!А теплота в стосунках – це ж бо головне Дипломатично вирішувались б усі питання, Бо територія і нафта – діло наживне, Ну а фінанси й золото – то вобше останнє… Посварені країни б помирились За чашеч...
Читати далі →

Наш вибір

Все навколо затихлоВ німому питанніЧи то так потрібно,Чи хтось забагає. Чи ми підкоримосяНашим бажанням.Чи може чиїмосьЧужим злодіянням. Не варто шукатиТепер, хто винуватий.Не варто стоятиУ тихій задумі. От зараз вершитьсяНаше майбутнє.От зараз вирішуютьЯк будемо жити. Чи то в країніЧи у нашому домі.Все вимагаєНашого втручання. Бо без нас порішаютьІ без нас докажуть.А жити і терпітиТе, потім лиш нам. Не дайте комусьЗа вас долю вибирати.Не дайте комусьЗа вас проживати. Все те, що накресленоНа ваш...
Читати далі →

Ти є

А чи можливо тобою напиватись, метеликів повіки розбудити, і як в траву зелену розігнатись стрибнути…й всю печаль втопити?І губ твоїх шовкові перламутри, У себе спомином залишу на плечі, Де душі наші в стані Камасутри Печуть для нас весільні калачіСтрічати із тобою перший промінь, Зі школи неслухняних малюків, І молодості радісний відгомін, В холодній хвилі сивих волосківНа крАю світу, тримаючись за руки, На краю перехрестя двох життів, Пережену останні серця стуки, Щоб ти мене почув...
Читати далі →

У покинутой церкви

Дуже старий мій вірш. Ще радянський. Тоді церкви любили використовувавти під склади, або ще щось господарське, або музеї. Тим не менш вони навіювали зовсім негосподарські думки. Проходит дождь И мокрые ступени Дождем омыты. Я стою укрытый. У входа в церковь Выщербленный ангел Так стар, что кажется Века померкли Пытаясь выкрошить И сгладить этот камень И глядя на него, вдруг понимаю, Здесь место, где все время ожидали, Что все пройдет и люди по брусчатке Отправятся, сменивши ожид...
Читати далі →

Что для вас мелодия?

А что для вас мелодия?Просто сочетание нот,Просто звуки из пиано,Или тонкий слог.  А может это песня,Сочетание правильных слов,Или на конверте нарисованныйНотный стол.  Что для вас мелодия?Когда она звучитЧто ваше сердце,Тогда вам говорит?  Плачет или смеется,Стихами говорит?Или сильно-сильно бьетсяИ из груди кричит.  А вдруг она ликуетМузыку эту услыхав,Оно ведь не балуетОно себе танцует. Так что для вас мелодия?Что значит это сочетание нот?  ...
Читати далі →

Пара обуви

Откровенно говоря, мы с тобой всего лишь параобуви. Где-то пройдут, конечно, дожди,сопрягая асфальт с воздухом,превращая окаменелости подошвенных следовв неиспаряющиеся лужи.И каждая обретет имя,разрастется на глазах,задрожит беспокойно, как желе в холодильнике,оставляя сладкое или горькое послевкусие.Мы идем, выверяя каждое движение,но всегда в потемках, с опасностью наступитьна что-либо скользкое(например, на хвост Уробороса).И каждый шаг бесконечной тревогизаканчивается мозольной мыслью,что, ...
Читати далі →

Мрії

Мрія має пташині крила, Які бережуть її від зла. Мрія може бути нестримна, Але точно — вона не сама. Мрію можна загубити І невдовзі знайти. Мрію можна не втілити, Але в серці зберегти. Наші мрії то є крила, Які несуть нас по життю. Вони надають нам силу, Щоб з серця вигнати пітьму....
Читати далі →