Хто б ти не був, послу  хай. Ким би не став, по чуй. Я – мовчання тво є клаповухе; Ти лиш дневі мене не даруй.   РозКОЛОшкай у власному серці Мою зцілюючу босу міць. ЗаТИСКай пазу рами інер-цій Й тихо по ряд ля гай горілиць.   Я зустріну тебе на по розі Су...
Читати далі →

Хай пам’ятає кожен з нас, Що настає наруги час, Що місяць вже назавжди згас. Останнє світло з серця лине.   І клякне недоречний спіх, І тихшає блюзнірський сміх, І більшає у світі лих... І сльози з запахом полину Течуть від доторку до тих, Хто першим в темряві загине.   Г...
Читати далі →

На добру ніч я знову плачу, Плекаю любо новий біль. На добру ніч - і на удачу - Ножем знімаю з серця цвіль.
У темряві - не істерія! - Дитинні почуття буджу. Неначе деренчлива мрія, У сновидіння заходжу.
Там завжди тихо, там мовчання Гартує обережність двох. Тоненьке вітру скаву...
Читати далі →

Розцяцьковане бришкання змислу Збезцензурюється, гороїжиться. Дзиготіння м’язів зумисне Кожною миттю збриджується.
Доста із мене блягузкання Із димом чужих цигарок! Зугарними, шмальними друзками Каналізаційний сток  Мене розжує, уперіщить. Хіть невідвзаємена, пещена На ...
Читати далі →

Неприкритість Марго на мітлі, недоречно-образлива,
Та, якою кидається виклик,
Збайдужілість, у категоричности власній уразлива –
Оцим ми починаємо відлік?

Крила, сховані попід одінням бридких горбаней,
Мрії, пущені в путь із розривом
Недосцілених прісною ві...
Читати далі →

літні дні
листям
летять
у прірву
осені
жовті
й багряні
спалені
пристрастю
наших дискусій
я ніжно
складаю букети
це був вівторок
це наш поцілунок
літо скінчилось
ми також 
Читати далі →

Того самого разу було досить хмарно, як на кінець літа;
тобто річ у тім, що – то був серпень, то серпень, серпень був, був та збувся.
Але незвичний серпень, незнаний серпень, невідомий день,
незбагненна мить, що минає, як рух дерев обабіч чужої дороги.
І глупо добирати слов...
Читати далі →

На підступах до міста пахне сіркою. 

Відтак з’являються труби, труби та труби.

Поїдені снігом глянцеві хутра реклами

віщають, як знайдемо щастя іще до світання.



Музика, музика, музика ллється повсюдно.

Тут хтось по...
Читати далі →

я витираю
телефонні номери..
Андрії юлі юри...
люди,
хто ви?
не пам’ятаю
ваших
очей,
вуст.
одинадцять цифр,
абонент djuice..
ми всі
стали цифрами,
номерами
рахунків,
карток,
телефонів,
абстрактним числом.
Читати далі →

приходить божевілля
я  курю у вікно
ніким не зрозуміла
цілую зимне скло
приходить божевілля
зимова сіра ніч
і сніг на рани сіллю
зі мною віч-на-віч
приходить божевілля
продовження нема
німа душе торгівля
реалія моя
приходить божевілля<...
Читати далі →