Інновація

Інформаційний простір моїх думок заповнений. Ти не міг би більш предметно формувати свої зауваження? Якщо так, то усі позитиви оформи в додатки-доповнення І нарешті конкретніше структуризуй свої враження.    Чортівня. Та що вдієш? Звідусіль вимагають впровадження інновацій  ...
Читати далі →

Ірреальність

Маленькі ніжки кумедного гнома
Щодуху біжать навздогін.
Захлинаюсь від сміху. Втому
Витискаю із власних ніг.

Ми по хмарах стрибаєм смішно,
Як безпечні й дурні стрибунці.
Тільки ти моїх друзів грішних
Чомусь називаєш вівцями.

Я вже...
Читати далі →

Страх

Цілу ніч ішов дощ. Місто стало заручником Бога. І скрипіла підлога від моїх недолугих думок. Треба їх позбирати, буде час- розмістити у блогах, Тільки спокій, як попіл, від нічної вологи промок.   Ти сьогодні не мій. Це ще більше доводить до сказу. Я втечу у Контакт, зміню статус, ...
Читати далі →

З останнього... поетичного

Мені боляче дивитись в твої очі,
тому я втікаю від цього погляду
на келих вина... терпкого, напівсолодкого, 
яке ти активно підливаєш у мою склянку.
Мабуть, теж соромишся, не знаєш, що сказати.

Коли двоє людей лежать у ліжку
вночі. Лише удвох. І пом...
Читати далі →

Я і ти

і знову я і ти.
і ті могильнії стовпи,
що ні на крок не відступали,
усе життя почварами товклися за спиною
(смерті недоношенії діти),
вони і налякати до пуття не вміють,
а ми з тобою - боягузи,
ми в очі один одному заглянути не смієм,
не те що цим примарам плю...
Читати далі →

Вашу системну свідомість - зламати

вашу
системну свідомість -
зламати.
ваші
стеоретипи срані -
спалити.
вашу
байдужість
і бездуховність -
вбити.
вашу
покірність
й безвольність -
знищити
вщент.
спалити
до тла
атрофовану самосвідомість.
на вог...
Читати далі →

Нам не потрібні сходи

нам не потрібні
сходи.
ми у майбутнє
їдем ліфтом.
ми на великих
швидкостях
минаємо духовність.
технічний
в нас прогрес,
він скоро обійдеться
і без нас
ми у майбутнє
їдем ліфтом,
закриті добровільно
в коробках
(чи трунах?) Читати далі →