Герой нашого часу

Герой нашого часу   Герой нашого часу - Людина, що йде по колу, Щодня поринає в маси, Долає життєву кому.   По вухах б’є гуд машинний, Легені забиті гасом, Під очима – синці аршинні, - Людина йде в ногу з часом!   Їй треба з дня в день на роботу... Додому, від...
Читати далі →

зубко, рябцева, прокопюк, дерунова, саша, вербицька

колективна творчість :) 13.07.2010 Долинського, 4. Вимявкували кажани у темряві Те, що ніколи не почути збоку Те що відлунювало скреготом зсередини Те що вбивало й шматувало Погляд. Боліли скроні смородом коричневим А з вух у підлітка текла сукровиця. Благаю. ти не дивись на мене так, облиш...
Читати далі →

Мы прожили с тобой больше, чем жизнь...("СГ")

Иногда тебе нужно что-то понять, И тогда ты стремишься тот день изъять Из памяти, когда любила И душою его была.   И память услужливо отдаёт Картины счастливых дней, Когда отправлялись в полет Сквозь тени ночных огней.   И иногда вы падали Звездным дождем вниз Или стремилис...
Читати далі →

Осіння пісня французької душі - українським словом

Осінні в’йолончелі риданнями сумними Несуть до серця тугу, страждання, біль і зливи. Ота монотонна знемога, що ллється з дерев осінніх, ранить серце, й тривога б’є, мов годин дзвіння. Схвильований і блідий, як небо над головою, пригадую старі дні, і очі течуть сльозою. Вітер, л...
Читати далі →