Попереднє: h-dychkovska.vkursi.com/4315.html Ордо сидів в мене на плечах. Наче киця. Дракони вміють змінювати свій розмір. Майже миттєво. Від Величезного і всеоб*ємного до малюсінького, що поміститься на дитячій долонці. Після того, як розтанув лід, хоч, може, і не до кінця, я почала рухатися і ми відновили пошуки Дракона. Першим нам зустрівся Володя. Він копав город і садив бараболю. Ми дивилися довго, щось було в його діях магічного. Лопата, ямка, бараболя, горбик… лопата, ямка, ба.... —...
Читати далі →

Привіт я Ізі дівчинка з особливим і цікавим життям!!! Кожного дня зі мною щось стається і  про це вам розкажу все що трапляється зі мною, але спочатку познайомимось з моїм  найгірший ворогом Стон спортивний злий на мене хлопець і його друг Досто. Мій коханий  Досва добрий. Моя подружка Натуса музична і Чеолекса розумна. Мої помічники Інь і Янь.Ніби клоун мені Коваль. Ворог Меман  і його друг Ардесон.  Тедан святий-ворог. Адесон безумний любитель  танців Опа джентльмен кожного дня танцює. Кулік  ...
Читати далі →

Колись-то йшла по лісі і зустріла квітку. САМОЦВІТ Ой, чи тямиш… САМОЦВІТ… САМ ЦВІТЕ цвіти-світи… САМОСВІТ САМоСВІТ… тямиш? Я лягла біля квітки, скрутилась клубочком і … захотіла… померти…  бо… жити не було сенсу. Сенс був у квітці. У ...
Читати далі →

Прокинулась від тупого болю в серці. Прямісінько біля мене валявся чорний осиковий кіл. Величезна дірка на рівні серця сочилася кров’ю. Чорною. Вражою. Теї крові було так много, що вона вже залила всю долівку і тепер сочилася крізь підлогу, просякала кудись вниз,  в землю і зникала там, н...
Читати далі →

…Безумный шляпник, странная химера… «Тут вам не сказка!» кричит он «Уберайтесь к чертовой матери прочь, надоедливые противные люди! Тут вам не там, а там не тут, черти бы вас побрали противных!!!». Сидит, чертыхаясь на стопке оккультных книг. Он всегда в к...
Читати далі →

Попереднє: http://h-dychkovska.vkursi.com/3908.html Драконятко спало вже третій день не прокидаючись. Пробувала попереживати. Але виглядало воно гарним та здоровим, ет, варто покластися на його мудрість і не перейматися. Минув тиждень. Сон тривав.
Нарешті, сидячи якось біля монітора, відчула...
Читати далі →

Попереднє тут: http://h-dychkovska.vkursi.com/3541.html
-          Це непросто, вийти на світло… -          Чому? Мені здається, це природно… -       &n...
Читати далі →

Продовження. Мітка (Драконятко) тут: http://h-dychkovska.vkursi.com/3475.html

- Якщо мітку ти ставиш всім, чому називаєш мене міченою?
- Ти її відкрила.
- ??? Що відкрила? Мітку? Мітку любові? Послухай, я таки нічого не тямлю. Всі люди відкривають в собі любов. Люблять, закохуют...
Читати далі →

Продовження. Мандри чорної мітки-3 тут: http://h-dychkovska.vkursi.com/3466.html
 
ЩО таке мітка? Чому вона чорна? Мічені всі чи тільки деякі?
Мені було страшно. Страшно бути міченою і страшно брехати. Здавалося, Драконятко може простити мені все, окрім брехні.  А що воно зр...
Читати далі →

Продовження. Мандри чорної мітки-2 тут: http://h-dychkovska.vkursi.com/3348.html
Пройшов місяць з того часу, як Драконятко дало мені Чорну мітку. Ніхто так і не взяв її. Розумію, що ніхто й не візьме. Кладу камінець на долоню. Звикла уже до нього. Спершу боялася, а потім якось співчувала його д...
Читати далі →