Вони забарикадували центр Києва. Вони палять вогні у бочках. Вони прикрасили головну Йолку плакатами. Дівчата самовіддано розносять чай і їжу протестувальникам і міліціонерам. Чоловіки чергують вночі і остерігаються провокацій. Вони прекрасні тим, що не сидять вдома, а вийшли на Майдан - на мирний п...
Читати далі →

Що мова йде не про Європу, мені видавалося вже давно. Проєвропейські мітинги були якісь кволі, артистично-показові, цукерково-приторні, як потьомкінські села.
В п'ятницю студентам сказали йти з понеділка на пари, Яценюк пообіцяв якесь дійство у Верховній Раді. Все занудно поверталося "на круги ...
Читати далі →

Хіба ви не чули?
У нас нема   президента.
У нас нема уряду. Викосила моровиця. Вмерли один за другим, як від грипи.
А, може, їх ніколи не було.
Але Нарешті. Зрозуміло.

Ми самі. Тільки самі.
І САМі ми зможемо ВСЕ.

Я не йду на страйк. Я йду з роботи.
Читати далі →

1 На черновицком митинге 8 декабря один священник сказал потрясающую речь о свободе, о том, как выдавить из себя раба. Речь была страстной, сильной, но содержала одну небольшую неточность. Священник говорил о диктатурах. Он рассказал, что недавно посмотрел фильм о Гитлере. Фильм европейский, занявший на фестивалях какие-то места. Основная мысль кино – преступление власти совершается с молчаливого согласия большинства. Вроде все терпят, но сказать боятся. В чем же тут может быть неточность?...
Читати далі →

На Центральній площі відбувся велелюдний молебен і збори демократичної опозиції. Один з небагатьох випадків, коли священики однієї з церков вдалися навіть до політичних промов. На мітингу була прийнята резолюція, з якої зрозуміло, що зібрання вважає, що підміняє собою державні інституції і відчуває ...
Читати далі →

Коли я навчалася в іспанській школі (приблизно 8 років назад) до нас на навчання приїхав хлопчик з Харкова, але на запитання всіх вчителів звідки він, він відповідав, що з Росії. Уже тоді я ніяк не могла збагнути чому так, адже Україна вже незалежна та окрема держава зі своїми чіткими кордонами, а в...
Читати далі →

Спостерігаючи за перебігом подій вчорашнього дня і сьогоднішнього ранку у Києві і у нас в Чернівцях, спостерігаючи ту ненавість один до одного, яку проявляють лідери держави і опозиції, роблю дуже сумний висновок. Обидві сторони готують силовий варіант розвитку подій. Просто чекають хто почне перший...
Читати далі →

Вимога майданів зняти партійні прапори - це симптом. Причому дуже показовий. Я.Т.Ю.К.-ам не вірять анітрохи не менше, як Януковичу. А вони цього досі не втямили.
Суспільство перебуває в стані "самонародження", коли починає бути здатним відповідати за себе і свої дії. 
Читати далі →

За 9 років роботи в міліції і 5 років університету, мені неодноразово доводилось червоніти за міліцію. Мені часто було соромно. Я працював над створенням іміджу міліції, але колись в мені усе зламалось... Я не відчув цього моменту і плив за течією. Можливо це було після чергового кульбіту якогось пе...
Читати далі →

Я прийду о 12 годині до памятника Т.Г. Шевченка. Прийду, в першу чергу, як громадянин, громадянин держави Україна, над якою нависла загроза її цілісності Я хочу жити у вільній країні, а більше всього ненавиджу насильство проти людини. Мені байдуже, що акцію проводять політики з якими я дуже часто не...
Читати далі →