Я малюю

Блоґ: Юлія Червенюк
Друзі, всім мої вітання :)

Цього разу не буде лірики і якихось дивних та незрозумулих текстів, нема часу на такі думи. Я хотіла поділитися з вами своїми здобутками на художній ниві, бо малюю всеньке життя.

Я сама собі забабахала сайтик (і аж радію з того), не геніальний, але та...
Читати далі →

Зазирнувши в очі манекену

Блоґ: Юлія Червенюк
Кажуть, очі – дзеркало душі… А дзеркала ж мають властивість битися. Дивна річ прийшла в голову - якщо душа розбита, то певно очі вже не покажуть нічого щирого. От вам і очі манекена.  
  З нещодавнього часу я намагаюся заглядати в очі частіше, ба, навіть намагаюс...
Читати далі →

Світлофори

Блоґ: Юлія Червенюк
У моїй голові такий нестримний трафік, що вкрай потрібні світлофори. Думки такі прудкі, що жодні коми їх не спиняють. Мільйони слів, які плутаються, крутяться, граються і губляться в анархічному порядку не доходять до отримувача.

Власне, я вже й не бажаю щось казати чи комусь щось доводит...
Читати далі →

Океан у чашці

Блоґ: Юлія Червенюк
Мої стіни не знали ще такого суму. В чашці океан – не бачу дна. Я не працюю – я без струму, І я не граю, бо одна струна.   А я у вогні сама собі холону. В мені росте ця дивна дивина. Мені би вирватись з твого полону, Але не той вагон й чужа війна.   А ти не думай &nda...
Читати далі →