Сон

Сьогодні їй приснився сон. Приснився він... Навколо чорно-білий тон. Він помирав, вона хотіла теж померти, Вві сні коханий йшов у руки Смерті. Вона ж ЇЇ благала на колінах, Хай забере й її, хай не лишає на руїнах! А Смерть мовчала, - кликала його! Він йшов, не озираючись, на дно. "Не йди, ко...
Читати далі →

Свет

Ты здесь, ты рядом, ты во мне, Ты то, что заставляет меня жить! Ты затеряться не даёш во мгле, С тобой всегда я был, с тобой всегда хочу я быть!   Ты посетил меня и мир во мне! Ты как решишь уйти - то незачем мне жить, Ты не оставишь выбора - я затеряюсь ведь в той серой мгле... С тобой...
Читати далі →

Агапе. Частина друга (2)

Чоловік,що вже 15 хвилин, як мав бути мертвим, був вражений. До нього – самогубця прийшов якийсь псих, почав нести якусь дурню і бавитись якимись несправними годинниками. Він аж ніяк не намагається відговорити, або ж забрати бідолаху з парапету, він відверто ігнорує бажання того кинутись вниз....
Читати далі →

Агапе. Частина друга (1)

На дворі стояла сонячна погода. Дув легкий вітерець. Вулицями міста метушливо бігали заклопотані люди. Хтось спішив на роботу, хтось на маршрутку - і додому, в школу, в університет, в редакцію, на студію… Коротше кажучи, мурашник вже вкотре розпочинав свою ранкову метушню, що тривала до само...
Читати далі →

Парадигматична єдність

Парадигматична  єдність  між  мною  і  тобою.  Я - підмет,  без  якого  не  існує  "ми",  а  ти  присудок,  що  вказує  на  дію...будь-яку  дію.  Кожен  наш  спільний  день  почи...
Читати далі →

Агапе

 Він сидів за монітором. Писав вже напевно більше дев'яти годин… безперестанку писав… писав одне і те ж речення: «Не покидай!»… Сльози заважали …  Але він писав-писав,… весь час все писав. Очі втомились від монітору, від сліз,… від тог...
Читати далі →

Nox irae


Зимно… Далеко за північ. Десь на краю байдужого міста Дівчина у благенькім пальті З гостей, напевне, йдучи, Мов долю, таксі виглядає. Для неї в цю мить крижану Таксі що священний Ґрааль. Хвилина бреде за хвилиною, Життя проминає, А дівчина все стоїть, Все чекає. Цокотять коп...
Читати далі →