Бездарний час

Бездарний час розтанув над пероном,Він так обманював мене як цей туманКудись летять на південь екскадрономДумки, про наш скуйовджений роман Вже зранку холодніше, хоча промінь,В обід ще мої щоки зігріває,А все тому, що ніби легкий споминТвоя рука плече не накриває Я ще не розумію в чім причина,Що ти мене покинув назавжди,та все таки іду і як мала дитинаЧитаю, змішані з сльозами, молитви Ще більший біль прийде обовя'зково,так як приходять тумани восени/І я ходитиму до тебе знову й зновуЧитати їх і...
Читати далі →

Пройди крізь мене

Пройди крізь мене проливним дощем, і димом тим, коли згорає листя, побудь для мене добрим казкарем, чорнилом чорним на папері чистім. Придумуй, вигадай, а хочеш-набреши!! Яка різниця? Якщо я щаслива..... Та правду лиш  казати не спіши, пройди, пройди як  та осіння злива... Пройди крізь мене пам'яттю навік, життя початком під моїм серденьком, здоров'я дай для немічних калік — зійди в пустелі пагоном маленьким... Пройди веселкою, що п'є з бездонних рік в ту мить, як розцвітає в...
Читати далі →

Осінь в нотатках

Осінь. На каштанах пожовкле, іржаве листя. Скільки себе пам'ятаю, вони завжди опадали найпершими. У повітрі пахне дощем і мокрою землею. Постійно мрячить. Любов у цю пору теж своєрідна. Вона депресивна, плаксива, зажурена. Хоча вона — це єдине, що може так приємно зігріти душу. «Мені потрібен космос його очей»... Кохання до тієї людини, яку ти, здається, шукав все життя, і нарешті знайшов, воно таке палке та водночас таке до безтями приємне. І коли ви поряд, ти відчуваєш спокій. Тобі так хороше...
Читати далі →

Пережити ранкову росу...

Перед читанням: Вмикайте будь-ласка уяву...;)

Я розкажу тобі про те, куди ховається ранкова роса, коли сходить золотий помаранч, куди стікають дощові краплі після того як впадуть з обвітрених дерев, куди тікає лісовий каламутний струмок, несучи з собою соснові гілки і запах осінніх гриб...
Читати далі →

Звідки черпати натхнення?

Осінь... Так тепло і гарно. Модульний тиждень позаду, попереду вихідні. Треба радіти і насолоджуватися життям, а воно якось навпаки.

Дивовижно, як деяким людям вдається бути "живчиками" 24/7. І звідки в них стільки енергії?

Я звідки ви черпаєте натхнення? І як втекти від осіннь...
Читати далі →

Червоніє фустка...

Червоніє фустка
Ружі самим краєм,
Яблуко з галузки
У фартух втираю.


Полетіла садом
Перша павутинка,
Пахне виноградом,
В'яне материнка.

Соковита осінь
Медом причастилась,
Зверху на покоси
Яблука скотились...


Читати далі →