Ніколи не пишу віршів з класичним римуванням, але так відчула. Революційне

000 290 Він мені тихо каже нервовим гортанним голосом Він мені тихо вказує на всіх янголів і серафимів. я ледь навприсядки, трішки навпомацки йду між цих куль, як дитина по сиротинцю. десь відгрівають долоні, торкаючись чужих пальців і кожен світанок дякує, що ніч цю прожили я відмовляюся вірити, чути і бачити, що хтось народив дитину, а вона когось вбила… крізь серце стискаються віхоли й майбутні відлиги цієї зими не лише снігів так багато, а й крові комусь це зовсім байдуже, хтось ї...
Читати далі →

Чувство сытости

Постоянно усиливающейся ощущение абсурдности политической ситуации в стране постепенно привело к тому, что дальнейшая судьба оппозиционных сил  стала строго безразличной. За два месяца клоунады, наглого использования простых граждан, намеренного манипулирования сознанием протестующих майдановцев, тройка оппозиционеров более чем наглядно продемонстрировала свою несостоятельность как силы. События последних дней только подтверждают этот факт. Усталость от популистских заявлений со сцены Майдана, н...
Читати далі →

Стадіон Лобановського

і поки вона з аптечкою по Грушевського -  попереду тривають бої.  крізь стадіон Лобановського пробиваються вогні. автобуси погоріли. зі щитами з фанери в атаку ідуть свої.  Слава Україні! — й Молотова подають.  кроками під колонами щоб кинути знов. а тим часом син (матері): мої Крути — тут!  добре, мамо, я вже піду. все без слів: попіл і дим і бруківка тріщить — розбивається навпіл. скати і шини — горять. ще кілька годин щоб до ранку протриматись ще кілька годин. на морозі  в...
Читати далі →

Ти - моя революція!

ти — моя революція барабаниш у вухах конвульсія ти — моя перемога відступати не можна тривога хочеш гарячого чаю? руки відмерзли згораю мелодію чуєш повсюди? піаніно, постріли, дзвони і люди... стовп чорного диму, запах відваги сніг, і прапор скоти розтоптали були звірі одні, тепер будуть інші, а ти стоїш на морозі і співаєш вірші ти один у натовпі, та таких мільйон ти так щиро віриш у свою любов... ти — мій крок еволюції! підпали смолоскип ніч, безумці ми... 26...
Читати далі →

Вовк, може, їсти захотів!..

До останнього не хотіла висловлюватись з приводу подій останніх декількох місяців, адже я дійсно люблю свою країну. А кохання – це дуже інтимна річ, про це не кричать з трибун або барикад, про це не пишуть на обідраному заборі, чи загажених стінах. Але після вчорашніх подій в Чернівцях є дві жертви. Але про це трошки пізніше. Зараз про людей. Про людей, які вчора прийшли під стіни Чернівецької ОДА і, як не дивно буде комусь це почути, про людей, які знаходились всередині. Так, дійсно, там теж б...
Читати далі →

Безкомпромісний чорний прапор

Якщо ти такий втомлений – Зроби харакірі Якщо гордий – Відведи очі Якщо не хочеш поступати місцем – Вдай ніби спиш   Вони були втомлені Горді Не хотіли поступатися місцем   Зарилися глибоко у лісах Імена їхні стали синонімом до Слова Страх   Зарилися так, що і не видно Такі собі привиди, нявки, Навіть сам би Говінда Побачив би тільки плямки   Рушниця на плечі Кроком руш Раз, два! Кожен із них славний Муж У руках мечі Гострені для тих Хто лізе нахрапом Під ногами своя...
Читати далі →

Кров людська - не водиця...

Називайте мене як хочете - пацифіст, боягуз, раб, але події в Києві мене не тішать. Українці почали вести війну проти українців. Ті хто смикає за ниточки завжди поза полем бою. А постраждають - чиїсь сини і дочки, чиїсь батьки і матері, брати і сестри. Гарматне м'ясо для великої гри. Результати якої...
Читати далі →

Революція гречкосіїв. Що далі?

Вони забарикадували центр Києва. Вони палять вогні у бочках. Вони прикрасили головну Йолку плакатами. Дівчата самовіддано розносять чай і їжу протестувальникам і міліціонерам. Чоловіки чергують вночі і остерігаються провокацій. Вони прекрасні тим, що не сидять вдома, а вийшли на Майдан - на мирний п...
Читати далі →

Кожному чоловіку з Чернівців, який поїде днями на Майдан в Київ подарую цікаву книгу і поцілунок в щічку!*

Я знаю, що Ви теж в цю ніч не спали! Ви бачите, що у цієї влади нема ні серця, ні совісті. Я підлікувалася два дні вдома і знову їхатиму в Київ. Я не зможу стояти плече в плече з «Беркутом», тому прошу кожного чоловіка, який знає, що він – щасливе майбутнє кожної жінки і нашої Краї...
Читати далі →