"Сліпі" Моріса Метерлінка

 Сьогодні страшенно хотілось стати режисером. Продумати виставу, перемовлятись з акторами, уявляти, як би виглядала ця п’єса на сцені якогось маленького аматорського театру. І поставити хотілось всього лиш одну – «Сліпих» Моріса Метерлінка. Я не сноб, шум навколо коронавірусу мене не дратує: у людей інстинкт самозбереження все ж. Але поки йшла порепаним центром Чернівців, зі зламаним вщент ліхтарем на Турецькій, разів зо шість чула розмови на тему. І якось спонтанно захотілось перечитати саме «С...
Читати далі →

Моя драматургія (Кілька слів про «Житейське море» Івана Тобілевича)

Ніколи не розумів навіщо читати текст п’єси. Театр і драматургія у моєму розумінні були поняттями не просто спорідненими, а майже невід’ємними, зрощеними. Я собі думав, що читати п’єсу це все одно, що читати ноти – треба дивитись виставу/слухати музику. Так я бунтував проти драматургії у школі.Але все перевернулось із ніг на голову. Не раптово і не кардинально, а поетапно. Картинка не стала ясною, бо полуда не впала з перед очей у мить – пазл складався роками.Етап І. Драма Бернарда Шоу. Вже і не...
Читати далі →

На милицях канатоходці

На милицях канатоходці йдуть: один і два, і три... Б'є барабан, співають труби, басять габої і віолончелі... На весь театр цирку — ти такий один: Без пояса і в небо — збирати акварелі. Ідуть канатоходці: чотири, п'ять і шість — Число магічне, диво теж невідворотне, як на зло... Учора — день, сьогодні — щебінь, пісок і біле тло Перегорілих літ, перепрасованих і репресованих століть На віражах, без міражів, як безмір за вікном, Де пари по алеях і в альтанках, й просто так... А на рецепт...
Читати далі →

Невідомий Іван Тобілевич (рецензія)

Невідомий Іван Тобілевич (Карпенко-Карий): листи, п’єси // Упорядкування і вступна стаття С. Бронза. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2012. – 576. Про книгу у якій зібрано листи сказати або майже немає про що, або сказати можна стільки, що і під одну обкладинку не вміститься. Пояснення цьому досить просте: листи – це матеріал, якій може слугувати для створення великого дослідження життя і творчості того, хто ці листи писав. І коментувати їх треба або розгорнуто, або не коме...
Читати далі →

«Єлисаветградське коло»: Іван Тобілевич (Карпенко-Карий)

Театр як доля: Іван Тобілевич (Карпенко-Карий)/ упоряд. О. Чуднов. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2012. – 366 с. (сер. «Єлисаветградське коло»).Серія книжок «Єлисаветградське коло» мабуть одна з найкращих серій на кшталт «Життя видатних людей». Це моє доволі суб’єктивне переконання. Але на це є декілька причин, хоча теж не менш суб’єктивних.По-перше ця серія стосується нашого степового краю, оповідає про непересічних, а інколи навіть геніальних особистостей пов’язаних із Кіровоградом. По-друге інформа...
Читати далі →

Рецензія на виставу «Хазяїн» (Кіровоградський театр імені Марка Кропивницького)

Кіровоград - рідне місто професійного театру, адже саме тут було створено першу професійну трупу, яка не мала собі рівних за драматичною майстерністю (М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий), та за акторським талантом (брати Тобілевичі, актор і режисер М. Кропивницький, Марія Заньковецька) ані в Україн...
Читати далі →

Там, де був

Пізнавати красу і отримувати від того естетичне задоволення – велика і неймовірна сила. Чимраз переконуюся у цьому. Можливо обставини так складаються, можливо просто вдається бути в потрібному місці і в потрібний час. Але набуті нові враження заряджають на весь робочий тиждень. За кілька годин...
Читати далі →

Будапешт у Чернівцях, або як «Сільва» зібрала всю свиту Чернівецької ОДА

Отак би щотижня ходили в театр! Чоловіки у костюмах від Стелли і Вороніна, дами у нарядах з дорогих турецьких і дуже дорогих міланських магазинів, з квітами і посмішками… Такими я довго пам’ятатиму чернівецьку еліту, яка прямувала на оперету «Сільва», Будапештського театру....
Читати далі →

Судьба человека (прошу не путать с Шолоховым)

Жил да был один Красвоенлёт. Честно жил. Любил Родину. Ради неё готов был повторить подвиг Гастелло или Талалихина. Или свой придумать. Но не успел. Списали его медики.   А куда в стране Советов податься «сбитому» лётчику?? Естественно, в театр. И стал наш Красвоенлёт работать в к...
Читати далі →

У театрі 26 та 27 січня відбудеться перша прем’єра нового року

26 січня в Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської відбудеться показ першої прем'єри 2013 року. Сцена чернівецького театру стане дебютною для комедії «Інцидент" -  італійського сценариста Луїджі Лунарі. Першою вона була і для її автора. І хоча вона була написана пона...
Читати далі →