А я - це хто?...

Кому перечити? Собі? 
А я  - це хто?  
Уже не знаю. 
Свіча палає на столі, 
а я поволі дим ковтаю. 
На вулиці гармидер, знов. 
Відсунути вікно подалі. 
Сьогодні буду як "ніхто", 
а далі ,хто-зна, кимось стану.&...
Читати далі →

?Поранені птахи досі літають

?Поранені  птахи  досі  літають.  
Крила  у  спазмах  кричать  "доволі".  
Першими  чужі  помирають.  
?Наші  залишаються  жити.  
А  болю?  Болю  не  знають.  
Ніхто  не...
Читати далі →

Вступ

Вечірня  вулиця  із  одиноким  ліхтарем, Скрипуча  тиша  підкрадається  нізвідки... Дивлюсь  на  сніг,  який  займається  вогнем,  Мов  сотні  перлів  сяйвом  провідної  зірки..   Та  глупа ...
Читати далі →

Про людину душевну і духовну (Роздуми)

Коло проблем і сфера діяльності... Завдання для роздумів. Питання для пошуку.

І все це до філософії! І все це до науки! Цікаво, чи має релігія щось з цього? Чогось свого?

Питання першою відкрито задала філософія. Шлях відповіді прорубала наука. А релігія що робила?

Читати далі →

Про езотерику й музику (Споглядальний вилив набутого зі знання)

Про сокровенне й потаємне говорять здавна. Ще з прадавніх часів. Слово, або ж термін, що буде влучніше, «езотерика» з'явилося в ужитку ще IV-го ст. до н.е. в Греції. Воно позначало сферу прихованого, утаємниченого, невідкритого. Сферу знання. Але вузькопрофесійного, профільованого.
Читати далі →

Молитва гностика (вірш)

Господи-Боже! Скільки терпіти Зневаги, покори у цьому житті?! По образу Твому міг би творити Заради життя піднебесних світів.   Я би покинув даремні старання І влився в буденні думки. Але боюсь Я серця карання, Зневаги до мене ввіки.   Господи-Боже! До Тебе волаю, Ти поміч св...
Читати далі →

Уявне і реальне (вірш)

Уявно бачиш світ, Уявно чуєш звуки. Уявно бачиш плід, Реально маєш муки.   Уявно Рай стоїть, Уявно стане й Пекло. Уявно Час збіжить, Реально жить не легко.   Уявно птах летить, Уявно цілиш мітко. Уявно – впаде вмить, Реально – стрілив пізно.   Уявно Ти жив...
Читати далі →

Заклик попам! (Емоційний вилив почутого з теленовин)

«Релігія – опіум для народу». Релігійні люди захочуть заперечити. А даремно! Вона, як і наркотик, дає людині втіху, задоволення, вимикає свідомість, втягує, знищує. Релігія хороша, коли вона застосовується, як і наркотик, дозовано. Вміру. «Гроші керують світом». До ...
Читати далі →

Мандрівним музикам свобода хіба лиш в горах (Емоційний вилив після виступу гурту «Раса»)

Свобода. Воля. І навіть таке сьогоднішне слово – незалежність. Розуміти можна по-різному, тлумачити лише по-екзистенціаліськи. Свобода, воля і незалежність сьогодні, тепер, зараз і вже проявлені не більше, ніж на рівні теорії, абстракції, трансценденції та розмов-балачок морально знігільован...
Читати далі →

Вибір це приречення

Людина має таку природу, що їй неодмінно потрібно заплутувати себе, закидаючись у вибір.

Вибір між. Вибір для. Вибір від.
Три кити пояснення порозуміння внутрішнього несвідомого стану та зовнішнього осмислення дії. З'ясовуючи вектор направлення потуги вибору, з'ясовую шлях подолання ...
Читати далі →