Силуети

     Переїхала  в це місто навчатись на кафедрі N відомого університету. Живу бідно, але в самому історичному центрі, де вікна заглядають одне одному в очі й волога бруківка після дощу випльовує на ноги свіжі потоки води. Мені подобається все: і містичний дух вулиць, і вечірній гомін, й ламані ліхтарі, що кидають тепле світло на фасади будинків. Щоправда, я не знаю назв стилів архітектури й навряд чи буду цікавитись – навіщо? Я люблю не назви стилів, а дух. Пастельні прямокутники з однаковими ку...
Читати далі →

ЛЮДОСЛОВИ

ПАРАЛЕЛЬНІ КОСМОСИ Не завжди бита дорога це правильний напрям.Не історична а філософська мені до вподоби пряма.А бачите, не молиться сонцедо придуманих вами богів,окрім можливо до того якого не знаєте в лице,і не читаєте його блогів.Не кидається Небо камінняму ворога, вашої панни Політики, під навіянням.І смерть перекреслює в посвідченняхвашу правову причетність до вічності.І мій вихід  з уставлених правил,котрі у вільне плавання відправив,із норм епохи, де людина пов'язана і покрита,як вихід...
Читати далі →

З майбутньої книги: «НАСТУПНІ, НОВІ, ТА ІНШІ УКРАЇНСЬКІ ЗМІСТИ» (Вибране)

ВЕРБАЛЬНИЙ КОСМОС(фантастична новела)       Дивися, — звернувся старий архіваріус до молодого ревізора, — усе це поля літературні, які наші письменники сотворили, — он козаки-енейці Котляревського, Шевченківські сади вишневі біля білих хатинок, Кулішівські хутори, ген Сковородинський сад божественних пісень, Франкові каменярі, Лесина мавка, тіні забутих предків Коцюбинського, лебеді материнства Симоненка. Антоничівські, Стусові, Костенківські, та багатьох багатьох інших художньо-філософські зміс...
Читати далі →

Ничейная земля

Странный и обширный кусок крутизны за дачами, поросший облепихой, черешнями, немного яблонями, и выскакивающими внезапно в траве по пояс кустами шиповника, с невероятно капризным ландшафтом. Приспособить его под что-то не смогли. Но какое-то время там паслись кони. Я обнаружил его как-то, когда поднялся от Прута после надоедавшего уже купания, просто лениво бредя по тропе. Глянул на пейзаж и почувствовал что-то колумбовское. Привкус открытия. Черти-бермудского многоугольника. Главное, что меня п...
Читати далі →

Проспект дауншифтинга

1 Если стремительно спускаться по улице 28 июня, и ниже, то наступает наконец точка невозврата, где люди выходят на улицу в тапочках. Чуть выше нет этой определенности, там, то в туфлях, то в тапочках, мечутся в поисках ценностных ориентиров, но наступает момент, когда именно в тапочках. Человек в тапочках, это де(э)льфин — существо живущее ощущениями. Поэтому штаны его мягки, майка его дырява. Нега и воздух. Изабелла и лень. Качели и куры. Мангал и раскладушка в винограднике. Мимо жуткого мо...
Читати далі →

Подарунок

 «Подаруй дитині свято!Всього декілька місяців і наша компанія «БІОтек» готова подарувати Вашому малюку унікального домашнього улюбленця. Поєднання зайчика та котика? Будь ласка. Рожевий пушок? Звичайно. А як же морська свинка з великими вушками? Запросто! Лише у нас невисока ціна поєднана з якістю виконання замовлення. Поспішайте побачити усмішку Вашої дитини.»-         Ну, ну, ну, ну, ну, нуууу, ну!-         Сонько, зараз їдемо. Лише домалюю губи й стрибаємо в електрокар. – Висока красива жінк...
Читати далі →

Коротка історія хвороб

     Уявіть невелику дитячу кімнату. Стіни з милими шпалерами, тепле освітлення, ліжко в кутку кімнати. На ліжку сидить дівчинка п’яти років: блакитна піжамка, босі ніжки, великі темні очі вдивляються в щось навпроти.-         То я не маю казати? А може в мене темпелатула? Я не піду завтра в садок!-         Тсссс…– маленьке недолуге й зеленаве створіння загрозливо притулило блідий довгий палець до ротика. – Не кричи так, ти розбудиш маму і ми більше не побачимось.-         Ти знаєш якусь стлашну...
Читати далі →

Запах і голос

      Дивно, як зараз люди відчувають присутність один одного. Через якісь далекі екрани бачать обличчя, чують голос, міряють чужі думки, судять їх, зважують, ставлять ціну й виголошують вирок. Скрізь суди, борделі, школи і церкви. Не виходячи з дому. Не люблю читати чужі слова на екрані. Як по мені, то краще листи. Чисті та виважені, бо ж коли пишеш на папері, слова вже й справді мають якусь вагу. Принаймні, вагу листа.-         Як, любите листи писати? Це типу «Привіт» і через тиждень відпові...
Читати далі →

Весна 2019

ПітиЛюди шукають можливості зблизитись, але все одно залишаються на відстані. Що їм постійно заважає?.. Я зараз маю думати не про це, а про виваженість свого рішення. Чи найкращим виходом буде, так ось по-англійськи, піти? Ну, тут очевидно братимуть сумніви, а все ж плутані думки мої повертаються до початку: не можна наблизитись. Ніяк. Краще піти, не попереджаючи нікого, не викликаючи заперечень чи жалю, бо й так ніхто не чує. Серед плутанини думок, серед життєвих позицій точно тут не знайдеш се...
Читати далі →

Відсутність

     Весною є такі запах і світло, від яких божеволієш. Суміш чогось оголеного з чимось ще достатньо ніжним. Це не червень, який безсоромно кричить налитою зеленню. Прихована ніжність квітня інтригує більше, вона нетривкою загадковістю висмоктує останні сили, що, здавалось, потрібні для щоденних справ. Вона забере своє, так само легко, сумішшю запаху цвіту із фарбами блідо-бузковими, білими, рожевими заляпає твій погляд, проникне в повітря, і ти вже не зможеш їй перечити. Вона перемогла, ця весн...
Читати далі →