Психологія геополітичних відносин (якої не повинно бути)

Трохи есеїстики. Скільки би не займалися вульгарною геополітикою і абсолютизацією світових імперій, які з'ясовують свої стосунки за рахунок інших, неважливих й невпливових (Україна як поле бою США й Росії), геополітика в сучасному постпросвітницькому світі — це майже як шлюб (теж «постпросвітницький»): по тому, як себе поводить та чи інша сторона, завжди видно, чи це взаємне (тут — взаємовигідне) і, головне, природне тяжіння геополітичних суб'єктів, чи один з них «одружив» іншого на собі — або с...
Читати далі →

Хватит кормить Донбасс

Отже, Президент вирішив піти шляхом консервації status quo, поступового узаконення дійсного стану речей, надання частині Донбасу «особливого статусу» та ін. Це історична помилка. Необхідно або продовжувати бойові дії до повного витіснення терористів, або — доцільніше — кваліфікувати цю територію «тимчасово окупованою». Благо, весь світ уже визнав, що регулярні російські війська вторглись в Україну. Відтак припинити матеріально-ресурсне забезпечення «ДНР» і «ЛНР» — надалі це робитиме Росія. Котра...
Читати далі →

Копакабана Карпат

Неймовірно важко описати ті відчуття, що поглинають тебе коли споглядаєш як сонце, виповзаючи із-за Говерли, народжує новий день. Щоб передати це ще не придумали таких слів. А найсучасніша фототехніка стає дешевою «мильницею» коли порівнюєш свої відчуття зі світлинами.  Побачивши це лише одного разу, ти миттєво підхоплюєш невиліковну хворобу «карпатенізм», і стаєш залежним від ліків «схід сонця».  Вірус вимагає від тебе спочатку невелику дозу ліків, а потім ти хочеш все більше, і поступово жит...
Читати далі →

Пам'ять

І щоранку ти думаєш В променях світла: Як банально… можливо, Вернутись назад? Там де схилами стелиться велич всіх міст І над мостом розкинувши руки — пливеш. Де все пахне минулим й твоЇми майбутніми втомами, Повернутись заради степів та сухого, але неутомного духу.  .... Пам'ять розрізує навпіл і навпіл розрізана. Годі? У прочинене вікно не заходить турботливий вітер. У роздягнене серце проходить думок перебіг. Людина повинна впиватись своїми — думками нарозріз, згадкАми  у крОві. З...
Читати далі →

"Хочу воювати, а не помирати втупу через гівно у папахах"

Від товариша: Все ok. Не писав сюди бо Інету не було. За минулий тиждень нас із хлопцями обстріляли із усього можливого: граду, гаубиць, мінометів, АГС та стрілецької зброї. Нам стріляти першими заборонено — «бо перемир'я». Трохи суворої реальності: наш батальйон (19 БТрО) розпадається. У моїй роті залишилося менше 10 людей. Усі здають зброю, пишуть рапорти про відмову воювати у зоні #АТО, і самі пішки прямують до дому через лінію фронту. Причини: (1) відсутнє обладнання (воюємо на маршрутка...
Читати далі →

«Галицький сепаратизм»: Лист-відповідь на демарш письменника Тараса Прохаська «Далекосхідний український фронт» у виданні «Галицький кореспондент»

На жаль, знаю, що погляди, які висловив у своєму дописі пан Прохасько, вельми розповсюджені сьогодні в «західноукраїнському» суспільстві. В середовищі свідомих українців Донбасу це явище навіть вже одержало свою неофіційну назву – «львівський» або «галицький сепаратизм». Однак треба відзначити, що носіями і трансляторами подібних поглядів є здебільшого люди, які, хоч і вважають себе справжніми українцями, але насправді просто погано знають як історію України (зокрема специфіку заселення її регіо...
Читати далі →

Шведські прислів'я та приказки

Є у мене книжечка. Називається «Шведські прислів’я та приказки». Гарно, влучно, просто, по-філософськи написано там і про долю, і про правду, і про кохання, і про сімейне життя, і про війну і владу. Хоч багато прислів’їв і приказок сягають своїм корінням у далеку давнину, але мудрість у них не втратила своєї актуальності й зараз, бо сценарії життя повторюються. Вибрав деякі прислів’я і приказки і вирішив опублікувати їх тут.Хочеш зробити добро – не відкладай його на той світ.Краще бути паном над...
Читати далі →

Ворожбит Андрухович і доля фестивалю “Мерідіан Черновіц”

Так і не дочекалися Чернівці якогось зацікавленого матеріалу про фестиваль “Meridian Czernowitz”, який відбувся 5-7 вересня у Чернівцях. Ніби даремно гості розкидували метафорами та майже закінченими есе. Це подекуди було схоже на чемпіонат по інтелектуальному у-шу. Тільки замість фізичних рухів, були рухи, слів, ідей та метафор. Перегорнув сторінки тижневих наших газет, побачив інтерв’ю з якимсь цікавими гостями, але огляду фестивалю нема. Що є знаком, на мою думку, не тільки лінощів і нефахово...
Читати далі →

Пройди крізь мене

Пройди крізь мене проливним дощем, і димом тим, коли згорає листя, побудь для мене добрим казкарем, чорнилом чорним на папері чистім. Придумуй, вигадай, а хочеш-набреши!! Яка різниця? Якщо я щаслива..... Та правду лиш  казати не спіши, пройди, пройди як  та осіння злива... Пройди крізь мене пам'яттю навік, життя початком під моїм серденьком, здоров'я дай для немічних калік — зійди в пустелі пагоном маленьким... Пройди веселкою, що п'є з бездонних рік в ту мить, як розцвітає в...
Читати далі →

І це є ти

Відкрилися очі на всесвіт твій. Раптово збагнула, що він замалий. Гойдає брехню, лицемірство й чванливість. То й де ж те, куди ж то воно все  поділось: Яскраве безсмертя твоєї добрОти? Розкоші думки неприємні на дотик? То все все ж було, чи брехнею заслалось? Відколи в тобі стільки демонів взялось... І лишенько, боже, то що за бридотність? В тобі не людина, а душі убогість. І все пролітає, минається вічність... В засланні думок і в твоїх протиріччях... І як у складах безкінечност...
Читати далі →