Для воплощения своих планов политики и президенты используют различные исторические события и персонажей для манипуляций и достижения своих целей. Яркий тому пример реинкарнация из далёкого прошлого «бандеровцев» и борьба с ними, как страшилка и один из поводов развязать войну.Пропагандисты и политтехнологи, выполняя заказ политиков посеять раскол в обществе, убеждали Восток Украины, что на Западной Украине живут потомки бандеровцев, встречавших гитлеровские войска с хлебом-солью и помогавшие Ги...
Читати далі →

Сегодня, 24 августа 2014 года, в День независимости Украины, первое, что увидела в своём компьютере было это фото, выбившее меня из эмоционального равновесия. Фото Сергея Осачука, Facebook Что это? Кто это сделал? Теперь что, если вандализм патриотический, то это считается нормальным? Наш город – маленький Париж или большой Мухос*анск с рагулями? Воистину, усердие наших «патриотов» победило разум! С таким рвением своеобразно любить Родину слово «патриот» станет ругательным и будет с...
Читати далі →

Донеччина повідомляє, що Росія перейшла в Масований наступ в напрямку на Маріуполь. Перевірте інформацію про те, що готується ОТОЧЕННЯ в районі Волноваха, Маріїнка, Курахово, Оленівка. Ймовірність великої кількісті бронетехніки і танків.  Я розумію, що це може бути деза, але я цьому джерелу довіряю. І не знаю як можу допомогти ще....
Читати далі →

Шановне панство, у Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського працює виставка «На історичні гостини до мешканців Чернівців», присвячена історії вулиці, її будинків та мешканців. На сайті бібліотеки опубліковано матеріал, в якому детально розповідається про вулицю, її кам'яниці та тих людей, які жили і живуть тут. Це подарунок чернівчанам від колективу бібліотеки. Запрошуємо всіх зануритися у світ надзвичайно цікавих і шляхетних (не лише за походженням, а й за духом) людей....
Читати далі →

Я дійшов думки, що останні події в країні вцілому убили аналітику (ну і фіг з нею...). В емоційних хвилях революції та війни потонули надії на об'єктивність в подачі матеріалів політичного та соціального характеру. І знаєте — маніпуляції, розводки, продажність, корупція, брехня, некомпетентність нікуди не поділась. Просто війна прикрила їх, як зима прикриває снігом осінній бруд і собаче лайно. (З цього приводу я висловлюю свою глибоку стурбованість...)...
Читати далі →

Минулось літо. Сьогодні 22-е, але за вікном вже почався період відмирання. Ми всі живемо за періодами, за певним відліком, і всі відмирають, як рослинки, у котрих закінчився час до життя. Кожному свій, звичайно… але відміряло це створіння всім без винятку. Це створіння не має обличчя – воно має відчуття, котре розносить всіма усюдами, скрізь. Єдине що – не всі правильно трактують передчуття смерті. І справа тут не у чийсь окремій смерті, бо помирають всі – справа у інших. За «Інших» якраз і бо...
Читати далі →

гріє душу далеких вокзалів світло, І рядки не плетуться уже як колись…Все від того, що сльози покинули жИтло, Все від того, що камінь вселився в мені.Я шукаю тебе, але, мабуть, осліпла, Це не наше кіно — це лиш драма на двох.У цій драмі лиш ігри — до котрих не звикла. Але я вже у грі… тож, без правил, ну ж бо?!Кілометри, що звикнуть селитись зі мною Згодом стануть натхненням і «миттю живих»Тож, пограємось в ігри — і я в кілометри. Я повернусь і знову пограємо в них?Я лечу. У життя все ж не...
Читати далі →

Якщо не заважати бізнесу і громаді, багато речей вони зроблять самі. Приклад вул. Кобилянської особливо показовий – це і літні майданчики, і концептуальні заклади, і дедалі активніше вуличне життя. Адже культура й розваги можуть і повинні творитись також і у відкритому просторі – Галерея Ратуші, культурні читання і зустрічі Літературного целанівського центру це з успіхом засвідчують. Як і те, що однієї вул. Кобилянської замало, культурний простір потребує розширення на Центральну і Театральну пл...
Читати далі →

Закружлять  би нам разом іще один танецьДесь під дахом затишним, під пісню он ту…I”m still loving you… I”m still loving you…В голові буревіями стелиться пам'ятьІ кружляє розкошо  аж в глИбини сну.Може в танці тоді все б тобі описалаКоли йшла швидким кроком, куди бігла я.Все у втечах від себе… і тут ти став шлЯхом.Як той вітер, котрого ніколи не жду.Але все це тумани… і танцю немає…Лише музика грає…I”m still loving you...
Читати далі →

  -  Та прийде він. Це чорне  крісло не вміє чекати просто так. Старий і дивакуватий майстер твердо переконував, що меблі в його кімнаті дуже особливі. І не тільки тому, що їм по сто з гаком років. Я вирішила погортати книгу – аби не підтримувати бесіди, в якій хотілося як не перепитувати, то перечити: чого це саме в нього крісла даремно не чекають, а  дзеркало показує душу замість просто обличчя. А дід цей впертий, тому краще перевести погляд на темно-зелену палітурку і тиснені букви. -        ...
Читати далі →