У сучасному літературознавчому дискурсі це питання посідає одне з чільних місць, хоча самі критики не наважуються торкатися даної проблеми, боячись отримати очевидну відповідь. Яким є споживач літературної критики і чи є він взагалі? де межа між довірливим читачем та суворим критиком, і як не стати жертвою інтелектуальної брехні – спробуємо...
Читати далі →

Президентська кампанія вже завершилася, переможець і переможені визначені. Тепер настав час діяти для тих хто цього так бажав. Довкола політичного питання не вщухають обговорення стосовно формування стратегії президентського управління. Навіть сьогодні ніхто з експертів національного та зарубіжного виміру не береться чітко прогнозувати кроки та орієнтири глави держави. Більшість схильна, радше,...
Читати далі →

Кажуть, що ложка дьогтю псує бочку меду. Коли нам хтось сильно подобається, ми помічаємо лише мед. І лише згодом жахаємося, узрівши «ложку» чорної речовини... Але чи варто змішувати дьоготь і мед в воєдино? Може краще розділити їх, отримавши, з одного боку — чудові солодощі, з іншого — засіб змащування. Адже сам по собі дьогьоть — потрібний продукт. Так і в стосунках. Якщо не зливати все докупи, завжди буде вдосталь меду, а дьоготь піде на змащування колес карети Вашого щастя....
Читати далі →

У світлі останніх суспільно-політичних подій якось непомітно тема зовнішньополітичних євроатлантичних (а може і євроазійських) переваг
Читати далі →

Чи не єдиними чергами, у яких мені найчастіше ще доводиться гаяти час, це черги за питною водою. Роблю це регулярно: щонайменше двічі на тиждень - у четвер та суботу. Проте вода - не головне у цій розповіді. Вистоюючи біля машини по 10-15, а інколи й більше хвилин, мимоволі проводжу цей час з сусіда...
Читати далі →

Протягом нашої з вами незалежності гуманітарна складова України перебувала у страшному, можна сказати в катастрофічному стані. Якщо культурна сфера досі поза рамками діяльності наших чиновників та народних обранців, то на перешкоді реформи освіти часто стоїть політизація питання, звичайний популізм чи елементарне нерозуміння питання. Протягом останніх двох років боротьба за якість...
Читати далі →

Довго я визрівав для ведення особистого блогу на чернівецьких просторах, і нарешті визрів. Того тут від тепер зможете читати мої роздуми про різні речі, куди будуть включенні питання по ЗНО, вступній компанії, виборам, діяльності громадянської мережі ОПО
Читати далі →

Заява, зроблена Президентом України Віктором Януковичем під його офіційного візиту до Москви щодо позбавлення Степана Бандери та Романа Шухевича звань героїв України була цілком прогнозованою. Це відповідало очікуванням не лише електорату нинішнього Президента, але й ключових міжнародних партнерів У...
Читати далі →

Ісус Христос заповідав нам любити ближнього свого, як самого себе. Кант вчив чинити так, щоб завжди розглядати інших людей як цілі, і ніколи тільки як засіб. Відомий науковець сучасності Ганс Сельє закликав нас заслужити любов ближнього. А Мудрий Конфуцій радив принаймні «не робити іншим того, чого не бажаєш собі». Мета даної замітки — спроба аналізу «темної сторони» — маніпулювання в мережевому маркетингу. Бо складається враження, що вищезазначені принципи в цій сфері перевернуто з ніг на голову.

Читати далі →

Чим відрізняється харківське літературне і культурне середовище від чернівецького і київського? Що таке географія України в культурній площині? На ці питання відвідувачі «Literatur Cafe» Культурно-мистецького центру «Українська Книга» мали змогу поговорити з Олегом КОЦАРЕВИМ, який приїхав у Чернівці з Харкова. Олег КОЦАРЕВ є автором книг «Коротке і довге» (Київ: «Смолоскип», 2003), «Мій перший ніж» (Київ: «Факт», 2009), «Неймовірна Історія Правління Хлорофітума Першого» (Київ: Смолоскип, 2009), а також співавтор книги «Цілодобово» (Київ: «Факт», 2007) разом із Богданом-Олегом ГОРОБЧУКОМ (який нещодавно також відвідав «Literatur Cafe») та Павлом КОРОБЧУКОМ (якого ми теж обов'язково запросимо в Чернівці).

Читати далі →