День № ще один

дерева
хрестами
постали
електролінії
колючим дротом
по очах
я бовтаюсь
в обривках днів
що снігом
по коліна
і зледеніла кров
рубінами
рубінами
до серця
назад
вже певно
не вернеться
повітря
вдих
і повні...
Читати далі →

Ми не зустрілися на острові кохання

Ми не зустрілися на острові кохання   Ми не зустрілися на острові кохання. Не допливли. Не встигли. Не змогли. Не вистачило сил й мого бажання Відчуженість твою перемогти.   Ми втратили стежки до твого неба Та мого сонця. Визнали наш гріх. І вже в житті не виникне потреба П...
Читати далі →

Поїзд невідомості

Поїзд невідомості   Вона їхала назустріч своїй долі. Розтривожена, неначе наречена… І шляхи спостерігала невідомі Із вікна, немов в театрі сцени.   Вона їхала назустріч свому щастю В чужу для її серця далечінь. А її серце било в ритм так часто, Немовби вона мчала, наче к...
Читати далі →

Одного дня у мене ввійшов чоловік

Під такою назвою нещодавно проглянула короткометражку, яка розповідає про існування "другої" половинки, яка є невід'ємною частиною кожного з нас. Основне завдання - навчитися жити з усвідомленням того, що ХТОСЬ існує не поруч з тобою, а безпосередньо в тобі: дихає, їсть і спить всередині твого єства...
Читати далі →

Фантастичний світ творчої уяви Марії Приймаченко

ФАНТАСТИЧНИЙ  СВІТ  ТВОРЧОЇ  УЯВИ  МАРІЇ  ПРИЙМАЧЕНКО               Подарунком до новорічних свят для чернівчан стала виставка творів Народної художниці України, лауреатки Державної премії імені Т. Шевченка, предс...
Читати далі →

Ранкове

зміни завжди болісні.
зміни завжди ставлять перед вибором.
вибір будь якого варіанту правильний,
бо вже визначений наперед.
здавалося б,
просто тицьнути пальцем.
а чого ж стан такий
що легше всі пальці собі переламати
ніж зробити вибір?
зміни завжди вири...
Читати далі →

Українцям характерна недовіра до культури

Порівнюючи літературні культи Міхая Емінеску в Румунії, Александра Пушкина в Росії і Тараса Шевченка в Україні - завжди складається враження про "артефактність" шанування останнього. Абсолютно невиправдано. Проте абсолютно показово. Українцям узагалі характерна недовіра до власної культури - як і до...
Читати далі →

А я ношу вишивану сорочку!

А я ношу вишивану сорочку!
А я ношу вишивану сорочку! Й горджусь, що українкою родилась! І прагну я, коли народжу дочку, Аби вона в Вкраїні охрестилась.   І син щоб ріс достойним патріотом! На захисті держави і сім’ї. Хоч мови знав, та, бувши поліглотом, Не забував ...
Читати далі →

Лариса Денисенко: «Рідко отримую листи, які мені цікаво читати»

В останні дні осені на Буковину завітала українська письменниця, телеведуча, адвокат і просто чарівна жінка Лариса Денисенко. Зі своїми прихильниками вона зустрілась в «Literatur Café», де презентувала романи «Корпорація ідіотів», «Забавки з плоті та крові&raq...
Читати далі →

Це вартує відвідин!

Для Чернівців, як на мене, - це неабияка подія. Не часто (поза відвідинами знаних ґалерей) можна власними очима поринути в світ малярства найвищого ґатунку зі світовим значенням і славою. Не розважатиму (кожен відчує сам) про потаємні глибини загадкової Душі українства, оявлені в роботах Мисткині, е...
Читати далі →