«Істина». 1903.
Фердинанд Ходлер (1853–1918)


що істина?
чи варті пошуки..
(чи можна взагалі
про вартість говорити
якщо метою
істина постала?)
це дар?
чи це дорога
в пастку?
свобода?
від чого?
чи ...
Читати далі →

Сьогодні "літературний вівторок" у центрі "Українська книга", потіснивши та замінивши філософський вечір, у незвичний час та у звичному місці плавно перейшов у "четвер". Презентувався другий випуск журналу соціальної критики "Спільне", присвячений темі "Трансформації міського простору". Одне з небаг...
Читати далі →

Сьогодні на хвилях радіо Буковина (можна слухати онлайн!) о 16:05 - гостем програми "Унікальна молодь" буде Святослав Вишинський - координатор блогової мережі ВКурсі.ком, редактор Інтернет-каналу ВТемі.ком, аспірант Інституту філософії Національної академії наук України. Тема нашої розмови – н...
Читати далі →

по місту
трамваї
пливуть
ковтають
туман і людей
безшумно
як риби
лиш кліпають
часто
через раз
однооко
і ти
маєш шанс 
стати пророком
Читати далі →

...задумчиво помешиваешь синей трубочкой лёд в стакане, улыбаешься чему-то своему, а на душе так больно, как погода за окном: мокро, скользко и снег повсюду, грязный такой, наполовину растаявший, наполовину замёрзший, в окурках и мусоре...
Тебя зовут по имени, ты поднимаешь глаза, в голове сраб...
Читати далі →

Я йшов… Все ліс, і ліс, і ліс… Заліз по груди у багнюку. Благав, молив: “Подайте руку”, Та ліс неначе в землю вріс.
Куди не глянь – кругом стовпи. А на стовпах сторукі шіви, А тіло обхопила діва, І кігті жалять мов серпи.
І тулиться г...
Читати далі →

Чим старше стаю, тим частіше помічаю, що в літературі мене уже мало що вражає. Другий день перебуваю у якомусь дивному стані. Несподівано відкрила для себе творчість молодого луцько-київського поета Павла Коробчука. З його текстами була знайома уже давно, але буквально днями по-справжньому вподобала...
Читати далі →

як аліса
в нору
провалююсь
з реальності
у пустоту
у порожнечу
в новий всесвіт
не існувати
декілька секунд
без ототожнень
пристрастей
бажань
слова
як акварель
на мокрому папері
чіткі і зрозумілі
враз розпливаються
...
Читати далі →

хронологія днів
втрачена
назавжди
в одному з них
зник час
і я б так зникла
не вникаючи
в обман
в іллюзію
у те
що бачу
чого вартує щастя
якщо воно
примарне?

Читати далі →

РИСУЮ ОБРАЗ ТВОЙ...

Рисую образ твой
невидимой рукою,
А вижу лишь во сне,
не наяву.
Ведь я уже давно
Живу одной тобою...
О Боже! Боже!
Как тебя люблю!

Как далеко ты от меня,
Не знаю, что и думать,
Я позабыл про сон
и про поко...
Читати далі →