Діти БеслануТак швидко все забувається,Швидше, ніж облітають кульбаби.Ніж — до горла,Дуло — до скроні,Обличчя — в долоні. Маленькі, ніжні тіла -Офірна пожива Молóху.Звичні звички,Звичайні діла -Між кривавих кусенів ковзатисьГарячепарного м'яса,Кривитись скривавленим ротом. Так швидко все забувається.Швидше за кліп ока.В убієнних дітей очей нема,Як немає почутих пророків.Ця спокута сліпа, глуха і німа,На зап'ястях — колючим дротом,Целофановим шурхотом крил,Що згорають у чорний дим,Облітають не сн...
Читати далі →

Безкарність та уседозволеність породжують монстрів. Та не скажу нового — найстрашніші байдужість і мовчання. На моторошний злочин у Беслані в 2004 році не було адекватної світової реакції, Україна також залишилася осторонь. Усе було так очевидно. Мені видається, що актуальні події в Україні — це закономірне продовження тих подій, які мали стати тривожним сигналом. Усі ми діти Беслану. Діти Беслану Так швидко все забувається, Швидше, ніж облітають кульбаби. Ніж — до горла, Дуло — до скро...
Читати далі →