Я з самого дитинства любила читати, і не просто любила, це була прям таки маніакальна тяга до книг, інформації, знань. Памятаю, що скрізь за собою таскала ці книжки. Моїми улюбленими назавжди стали як не дивно казки, проте, я б віднесла їх до особливої категорії казок: доросло-дитячих. Вони дозволяють дітям крізь щілинку зазирнути в доросле життя, а дорослим через цю ж шпаринку в іншу паралель — дитячого життя. Ці книги це шпаринка, перехідний етап, як машина часу. Так от, до цих книг я найперше...
Читати далі →

Святий Миколай уже не приходить до мене вночі, не цілує мене, не вкриває ковдрою і не кладе подарунки під подушку, доки я сплю. Чи прикидаюсь, що сплю. Натомість телефонує мені пару разів на день, говорить, як сильно мене любить, надсилає гроші на картку й просить купити, що забажаю. Так виховують самостійність. Так я дізналася, що чудес не буває.Я стою у відділенні «Нової Пошти» і вдвадцяте за кілька хвилин посміхаюся дівчині, що простягає мені пакунок зі Львова. Чимдуж поспішаю додому, знімаю ...
Читати далі →