Зачарований Свидовець

Сьогодні, коли політичне лайно як цунамі накочується аби розбитись об «день тиші» 25 жовтня, я вирішив розбавити стрічку новин насправді вічними цінностями. Вже два місяці минуло з цього походу, а спогади все не полишають, і тільки ними живу в тимчасовій ізоляції від гір. Про свидовецькі походеньки вже вийшло три розповіді у блозі (Дзеркало душі, Яблучна Ворожеска та Молочні ріки), а тепер настав час підсумкового звіту. Свидовецький хребет це фантастичне місце Карпат, де розташовані чотири висо...
Читати далі →

Молочні ріки

Ще у сутінках вилажу з прохолодного намету. Саме у цей час найсмачніший сніданок. За смаколики йдуть перші промені сонця, роса та безмежний простір полонини, що замінюють ранкову дозу «еспресо». У джерела я знімаю зайвий одяг та важке «трекінгове» взуття. Крижана, кришталево чиста вода, обпікаючи шкіру, дарує почуття безмежної свободи. І ось я вже босоніж йду полониною снідати. Та цього ранку щедра на дарунки полонина Браїлка, презентує мені на сніданок ще й цілу річку молока. Перше бажання б...
Читати далі →

Не останній спалах

Ранок після «Бограчу» у таборі нагадує мурашник. Всі бігають, збираються, на ходу снідають, вирішують хто куди йде далі, вивчають на картах особливості маршрутів. В мене ранок трохи ускладнився вчорашніми веселощами. Оскільки стільки всього смачного окрім бограчу. Андрій, як і обіцяв, доставив з Білорусії Зубровку, фірмовий напій дяді Вови «ОН», я просто не міг не скуштувати, ну, а нові напої, такі як какао-бражка від Славіка, теж були цікавими.Проте свіже гірське повітря, джерельна вода, снідан...
Читати далі →

Буковинський Хюндай (фоторозповідь про похід на гору Близниця та озеро Івор)

Поки чудова погода сидіти у Чернівцях на вихідні сенсу звичайно немає. Тож я вкотре вирішив присвятити їх горам. Тим більше, що окрім власне гори Близниці, на яку збирались, ми мали відвідати гірське озеро Івор. Цього разу похід планувався також дитячий. З нами була вже досвідчена похідниця Катруся,...
Читати далі →