Підсумки року у фотографіях

Цей рік для мене сміливо можна назвати роком Карпат. Я й раніше був не байдужий до гір і старався проводити там свої вихідні, але цього року, завдяки певним життєвим обставинам, я відкрив їх для себе з іншого боку. Горам не важливі твої матеріальні статки, положення у суспільстві, місце роботи, стать, вік чи політичні погляди. Для них важливо твоє ставлення до них. Вони завжди відповідають взаємністю, будь-то любов чи агресія. Дуже малою частиною тієї краси я як міг намагався поділитись з вами...
Читати далі →

Хочу в гори!

«Хочу в гойи, хочу в гойи, не хочу поїзь», невпинно повторювала дворічна Катруся в ранішньому дизельному потязі до Коломиї. Я заздрив їй, адже свій перший більш менш серйозний похід в Карпати я реалізував лише після 30. А вона на в свої 2 рочки була навіть вище за мене, підкоривши гору Пруташ в Чорногорії, яка більш ніж на 300 метрів вища за нашу Говерлу. Що так тягне її в гори вже зараз, які в неї відчуття, як вона все бачить? Ці питання крутились в моїй голові усю дорогу, тож я вирішив спробу...
Читати далі →

Водоспади крізь спиці коліс

Відвідавши більшість водоспадів у Карпатах я вже можу скласти певний рейтинг для себе. І Манявський водоспад є безумовним лідером. Тому розробляючи маршрут для першої веломандрівки з ночівлею, я орієнтувався саме на нього. Два роки тому я вперше відвідав Манявський та Бухтівецький водоспади  і тепер вирішив повторити це, але вже у вело форматі.   Разом з двома попутниками ми завантажились у дизель до Коломиї, а згодом звідти таким же транспортом рушили до Делятина. З місця старту до Манявського...
Читати далі →

Подалі від розпеченого міста (фоторозповідь про черговий похід)

Хто куди на вихідні, а я знову в гори. Хоча цього разу вибір був важким. До останнього сподівався потрапити на Франко фест у Дрогобицькому районі з неперевершеною Ніно Катамадзе, але так і не знайшов чим добратись у неділю вночі додому, щоб рано бути на роботі. Тож відповідно вибір був зроблений у б...
Читати далі →