Безукоризненно

Мне часто кажется, что мейнстрим в искусстве существует только для того, чтоб разводить подполье, сопротивление, обочину)) Сам он вообще не дает вина искусства, сколько его не дергай за натруженное вымя. Но нужно что-то, чтоб быть вне его. Оттолкнуться от пошлости (того, что идет-пошло). Все черновицкие поэты, от которых осталось хоть пару строк, это в большинстве, или ребята, которых ненавидело государство (причем бессмысленно), или, которые сами ненавидели его. Они, к слову (если подумать),...
Читати далі →

Мовчання серед проституток

Купив якось у Львові книгу Збігнєва Герберта польською. Та й забув. Взяв погортати вчора ввечері, і там про Чернівці і Целана. Хто такий Герберт? Видатний польський поет, культурна легенда часів воєнного стану і «Солідарності» у Польщі. Перекладений головними мовами, лауреат, успішний драматург та інше. Герберту подобалися вірші Целана, і він почав думати, що вони такі не схожі ні на що, тому що той з Чернівців. Потім він познаймився із Даном Пагісом, якого у нас не знають, і дізнався, що ...
Читати далі →

Лекція «Троянда Ніщо. Целанівський екзистенціалізм»

У суботу, 21 листопада, о 20:00 у Чернівцях у Літературному целанівському центрі (вул. Кобилянської, 51) відбудеться лекція Святослава Вишинського «Троянда Ніщо. Целанівський екзистенціалізм». На лекції будуть розглянуті метафізичні паралелі та екзистенціалістські трактування буття, нігілізму і богозалишеності у філософії Мартіна Гайдеггера та поезії Пауля Целана....
Читати далі →

Что скажешь, Пауль?

В общем долгих лет жизни фестивалю «Меридиан Черновитц», на самом деле)) Но, если номер повторится еще раз, то это конечно будет похоже на что-то заунывное. Размахивание филологическим кадилом вместо нагорных проповедей. И кроме того, в местной прессе ни одного отзыва. Ни одного. Перечисление мероприятий. Мероприятий, Пауль!)) Хотя появление таких удивительных дам, как румынка Нора Іуга, или россиянка Фанайлова или наша Бабкина (которая впрочем уже много раз была), не должны бы оставить равнодуш...
Читати далі →

Чернівці культурні: місія нездійсненна?

Про Чернівці культурні, туристичні, архітектурні. Нещодавно в Чернівці приїжджали мої знайомі сумчани. Питали, що то в нас за вулиця така, що «по ній ніби танк проїхав». Здогадуєтеся, яка? Жалілися, що до 10 ранку зачинені всі заклади харчування, тому довелося снідати бананами (сніданок справжнього чоловіка). Питали, де можна скуштувати буковинську кухню. А в мене в голові лише «Львівські пляцки», «Львівська майстерня шоколаду», «Віденська кав’ярня», ірландський паб «Дублін»… Якось разом з...
Читати далі →

Буковина аномальна

Слідом за цілою плеядою буковинських співаків ми маємо змогу спостерігати, як буковинські політики масово шукають свою «червону руту» на київських пагорбах. Природа цього феномену мені не відома. Але факт залишається фактом. Премьєр-міністр Яценюк, міністр юстиції Петренко, губернатор Москаль і його антипод з ЛНР Плотніцький, військовий прокурор Матіос, «майже свій в доску» опальний олігарх Фірташ. А ще — ціла куча депутатів: «бульдозер» Тіміш, «залізний» Федорук, хитрий Бурбак, амбіційний Рибак...
Читати далі →

Целан и заклинатель змей (фильма)

Поэт из Черновцов Пауль Целан прожил лишь пятьдесят лет. Он полусошел с ума и покончил жизнь самоубийством. Исследователи его творчества любят говорить об «отсроченной смерти». Якобы война не убила его сразу, а добила воспоминаниями. Причем сначала Целан вспоминал о войне мало. Хотя в ней погибли его родители, друзья, и он стал изгнанником. А потом все больше, больше. Это невероятно интересно, потому что Целан, в первую очередь, ну если уж начистоту, затребован, как поэт темы Холокоста. Жена Цел...
Читати далі →

Вулиці рожевих мрій, дірявих доріг і розбитих ліхтарів (ч. 2)

Якщо не заважати бізнесу і громаді, багато речей вони зроблять самі. Приклад вул. Кобилянської особливо показовий – це і літні майданчики, і концептуальні заклади, і дедалі активніше вуличне життя. Адже культура й розваги можуть і повинні творитись також і у відкритому просторі – Галерея Ратуші, культурні читання і зустрічі Літературного целанівського центру це з успіхом засвідчують. Як і те, що однієї вул. Кобилянської замало, культурний простір потребує розширення на Центральну і Театральну пл...
Читати далі →

Жах звичайного (актуальні історії від чернівецького барона)

Нещодавно вперше вийшла українською мовою книга спогадів нашого земляка барона Грегора фон Реццорі. В українському перекладі вона має назву «Торішній сніг», німецькою вона вийшла під назвою «Квіти у снігу». Переклад здійснив (що вже майже зрозуміло) Петро Рихло. Він же модерував щось на кшталт презентації у центрі Пауля Целана (на розі Челюскинців і Кобилянської). Презентація треба сказати була чистим проявом професорського дивацтва, оскільки складалася із кількох поспіль лекцій (загальною трива...
Читати далі →

Політичні міфи Рідного міста (ч. 2)

У контексті протистояння всередині Партії регіонів «Рідне місто» починає відігравати дедалі вагомішу роль – і з часом, вірогідно, набуде цілком самостійного статусу. Інцидент навколо мережі «Єврошоп», пов’язаної з близьким до громадської ініціативи Сергія Осачука депутатом Степаном Ленігевичем, засвідчує, що конфлікт інтересів зайшов уже надто далеко, аби зберігати одночасно красу фасаду і міцність політичних рядів. І хоча голова Чернівецької ОДА Михайло Папієв у скандально відомій відповіді Пет...
Читати далі →