Записки цецинського самашедшого-8, або Чому Ігор Жижиян хоче потрапити на тонучий корабель «Рідного міста»

З давніх часів у моряків було надійна прикмета, що у трюмі корабля щось коїться неладне. Щурі якимось дивним чином відчувають, що корабель має потонути і треба рятуватися. Тому як тільки капітан бачив, що щурі втікають він робив останній запис у бортовому журналі, евакуйовував команду і після всіх сідав до рятівної шлюпки. Є навіть приказка: «Першими покидають палубу щурі, останнім – капітан».Поміж людей часто стається саме так як на тонучому кораблі. У чернівецькому політичному тераріумі завше ...
Читати далі →

Політичні міфи Рідного міста (ч. 1)

З легкої руки шеф-редактора газети «Час» Петра Кобевка останній місяць чернівецька громадськість жваво обговорює тему протистояння т.зв. «первинних» та «вторинних регіоналів», а також неясних, але відчутних підкилимних розколів, які пролягли між Ратушою і Будинком із левами. Вдруге за останній рік була піднята тема «смотрящих» і їхніх політичних креатур – і тепер уже в новому амплуа згадали громадську ініціативу «Рідне місто». Попри те, туману в цих питаннях так багато, що сам предмет дедалі біл...
Читати далі →