Зимовий bograch-party (matrac style)

Вдосталь відсвяткувавши міжнародний день гір окремими компаніями, настав час збиратись усім разом. Цього разу місцем проведення «bograch-party» став туристичний притулок «Перелісок», що в 6 кілометрах підйому від села Білин. Від початку вже було відомо, що цей збір форумчан з сайту travel.org.uа, буде дещо нестандартним і матрацним, адже у таких умовах (електрика, тепло, приміщення, столова, вода, туалети, душ) святкувати ще не доводилось. Але, як говорять, не місце красить людину… Після вечір...
Читати далі →

Міжнародний день гір. Полонина Гропа

З 2003 року, завдяки  Генеральній Асамблеї ООН, в календарі з’явилось нове свято – Міжнародний день гір, яке тепер відзначається щорічно 11 грудня. А відповідно з’явився ще один привід зустрітись з друзями по стежці і посмакувати угорської зупки. Та оскільки сам бограч вирішено було варити на вихідних, бажаючі і ті які мали можливість святкувати безпосередньо у четвер 11 грудня, зібрались раніше. Я виїжджав як завжди ранковим дизелем до Коломиї. Наявність наплічника у потязі, та ще й у свято, а...
Читати далі →

Сім двотисячників Карпат (День 3-4)

Ранок третього дня подарував ідеальну погоду і ні тіні вже минулої застуди. Попереду виднівся Туркул (1933), по схилу якого скочувався вже майже прозорий місяць. На цій горі я також ніколи не був, бо вона завжди проходиться траверсом. Ми снідаємо на березі самого «попсового» озера України – Несамовите. Йому мабуть образливо, що воно настільки легкодоступне і купа «матрацних» туристів щодня до нього приходить і засмічує берег пляшками, банками та іншим сміттям. Та нічого не поробиш, у майбутніх ...
Читати далі →

Сім двотисячників Карпат (День 1-2)

Чорногірський хребет для мандрівників то є туристична класика. На маршруті в понад 50 кілометрів зосереджені дев’ять з десяти найвищих гір України.  Я давно мріяв пробігтися цією стежкою, але то брак часу, то погода, то ще щось. А тут співпала і гарна погода, незважаючи на середину листопада, і компанія знайшлась і час та натхнення мав. Але, як то кажуть, хочеш розвеселити Бога, розкажи йому про свої плани…За день до походу я захворів, хоча для мене це не властиво. Ломка в суглобах, дрібна темпе...
Читати далі →

Омріяний «камінь»

У своїх походах я часто бачив величний Петрос зі сторони. Я з перехопленим подихом шаленів від нього узимку, я заїдав каву солодкою ватою весною, неодноразово милувався ним влітку з різних гір, але увесь час я обіцяв йому, що прийду до нього у гості. Я вже було відклав візит до наступного року, оскільки був змушений на два місяці покинути Чернівці. Але за два дні до від’їзду я не витримав, зібрав наплічник та разом з подругою поїхав у гори. Гора Петрос з румунської перекладається як «камінь», ...
Читати далі →

Зачарований Свидовець

Сьогодні, коли політичне лайно як цунамі накочується аби розбитись об «день тиші» 25 жовтня, я вирішив розбавити стрічку новин насправді вічними цінностями. Вже два місяці минуло з цього походу, а спогади все не полишають, і тільки ними живу в тимчасовій ізоляції від гір. Про свидовецькі походеньки вже вийшло три розповіді у блозі (Дзеркало душі, Яблучна Ворожеска та Молочні ріки), а тепер настав час підсумкового звіту. Свидовецький хребет це фантастичне місце Карпат, де розташовані чотири висо...
Читати далі →

Молочні ріки

Ще у сутінках вилажу з прохолодного намету. Саме у цей час найсмачніший сніданок. За смаколики йдуть перші промені сонця, роса та безмежний простір полонини, що замінюють ранкову дозу «еспресо». У джерела я знімаю зайвий одяг та важке «трекінгове» взуття. Крижана, кришталево чиста вода, обпікаючи шкіру, дарує почуття безмежної свободи. І ось я вже босоніж йду полониною снідати. Та цього ранку щедра на дарунки полонина Браїлка, презентує мені на сніданок ще й цілу річку молока. Перше бажання б...
Читати далі →

Яблучна Ворожеска

Стань над прірвою, розведи руки і глибоко вдихни. Ти чуєш цей запах, цю суміш свіжо зірваних фруктів, карпатських трав, та джерельної води? Так пахне яблучна Ворожеска. Та годі так глибоко дихати, в голові запаморочиться, а нам потрібно йти до озера крутою стежкою. Тут немає джипів й комерційних «матрацників», як на інших озерах, бо перші не можуть, а другі бояться, і за це я дякую тобі Творець. Можеш же коли захочеш. Сонце пірнає у воду дострибуючи до самого дна, прохолода пече на тілі, а ві...
Читати далі →

Дзеркало душі

Коли дзеркало вашої душі затягує туманом смутку, не варто сумувати через те чи впадати у відчай.Потрібно чекати, вірити і невпинно йти до своєї мети і своєї мрії. Сонце неодмінно зійде і розтопить туман як вершкове масло, і ти залишишся один на один з ранком і дзеркалом. Саме тоді варто замислитись. Що ми бачимо в дзеркалі щодня? Обличчя? Тіло? Ні… Значить щось йде не так. Допоки не будуть віддзеркалюватись пухнасті світлі думки вашої ясної душі, допоки хвилі настрою, що піднімаються вітром ...
Читати далі →

Копакабана Карпат

Неймовірно важко описати ті відчуття, що поглинають тебе коли споглядаєш як сонце, виповзаючи із-за Говерли, народжує новий день. Щоб передати це ще не придумали таких слів. А найсучасніша фототехніка стає дешевою «мильницею» коли порівнюєш свої відчуття зі світлинами.  Побачивши це лише одного разу, ти миттєво підхоплюєш невиліковну хворобу «карпатенізм», і стаєш залежним від ліків «схід сонця».  Вірус вимагає від тебе спочатку невелику дозу ліків, а потім ти хочеш все більше, і поступово жит...
Читати далі →