80% чернівчан потерпають від неякісної питної води з р. Дністер
Читати далі →
Усі ми хочемо, аби довкола було прибрано і чисто. Відомо, що для цього треба небагато – не смітити. Та, на жаль, так думають не всі. Ось чому, проходячи вулицями обласного центру, можна побачити сміття – обгортки від цукерок, пляшки від пива чи газованої води тощо. Складається враження, що людям не вистачає сміттєвих баків. Хоча, мабуть, справа у вихованні та культурі багатьох чернівчан. Днями автор цих рядків помітив, як по вулиці Головній обласного центру з вікна авто хтось з пасажирів викинув на дорогу порожню пластмасову пляшку, котру «розтерзали» колеса інших автівок. Або інше спостереження. Між будинками вулиці Героїв Майдану, «добрий» господар, виходячи з будинку, прихопив з собою сміття. Але не викинув його до сміттєвого бака, а поставив його стовпа. А ось на вулиці Івана Поповича, поряд з костелом Серця Ісуса, перехожий може прогулятися по викинутих недопалках, порожніх пляшках від спиртного та різноманітних пакетах.
У ЖРЕПах на такий сміттєвий вандалізм розводять руками. Кажуть, що за усім сміттям на вулиці стежити неможливо, тому чистота перш за все залежить від самих людей. Хоча наголошують, що за порушення Закону України «Про благоустрій населених пунктів» згідно ст. 152 «Порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів» Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено штраф від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Чернівчанка Ольга Грималовська також вважає, що чистота міста залежить передусім від її жителів. «Я живу на вулиці Комарова. Коли зранку іду на роботу, то сміття викидаю до урни. Інколи спостерігаю, що багато людей ставлять мішки під під’їздом чи деревом, щоб не пройти зайві метри до урни зі сміттям. Відтак пакунок може стояти кілька днів, поки двірники не заберуть його. Вихована людина не викидатиме сміття під ноги, тому звільнитися від бруду у Чернівцях ми зможемо тоді, коли здолаємо звичку викидати сміття де попало», – каже чернівчанка Ольга Грималовська.
Культури не вистачає нам не тільки на вулицях чи біля будинків, але й у місцях відпочинку. Згадаймо літні пляжі на березі Пруту. Тоді, за словами працівників рятувальної станції на воді, рятувальники щоранку виловлювали тут сміття як на воді, так і під водою. Через таку невихованість людей, замість того, щоб слідкувати за безпекою на воді, водолази змушені прибирати пляж. «Часто доводиться витягати з води пляшки від пива, різноманітне скло та інше сміття. Таким чином відпочиваючі самі наражають себе на небезпеку», – каже начальник Чернівецької рятувальної станції на воді Василь Маник.
Щось подібне коїться у міських парках. «Це обурює. Особливо молодь, яка сидить на лавках, п’є напої у бляшаних банках і викидає їх у траву. Коли бачу це, то роблю їм зауваження, та у відповідь чую тільки сміх», – каже чернівчанка Галина Попадюк.
«Особливої» нашої культури кидаються у вічі й на зупинках громадського транспорту. Картина стандартна – людина робить останню затяжку цигаркою і за мить до того, як зайти у транспорт, викидає недопалок під ноги. Але зупинки потопають не лише у недопалках – тут можна побачити й лушпиння, пластикові пляшки, обгортки від цукерок, котрі вітер роздуває по усій вулиці.
Отак і йдемо. Кажуть, у Європу…
Дмитро ЛУКАНЮКТак вже в Україні повелося, що перед виборами місцеві і немісцеві кандидати традиційно люблять йти до людей, себто показати, що вони з народом, послухати їх проблеми, щось пообіцяти та зникнути… до наступних виборів. Звісно перед цим файно вбравшись у вишиванку чи строгий костюм і, зробивши знимки у стилі «я думаю про людей…, я з народом…», повісити їх на білборди обласного центру. Утім депутати приходили, мінялися, а проблеми людей так і лишилися…
Ще недавно буковинці обирали тих людей, які достойно відстоюватимуть не лише інтереси України, а й області, з котрої вийшли. Зрозуміло, що перед виборами кожен з депутатів обіцяє багато зробити для Буковини і найперше спекулюють на одній з найболючіших проблем – дорогах. Повернімось місяць назад, коли проходив період агітації, тоді у Чернівцях відбулося диво – раптово почали ремонтувати дороги, та так, що на вулиці Білоруській обласного центру трапилася дорожньо-транспортна пригода. А трапилось це через те, що водій зрадів ремонтованій дорозі, задивився на ремонт і влаштував невелике ДТП. Справді, дороги на Буковині, одна з споконвічних проблем, котра «розрулиться» не скоро. Як вважає чернівецький водій Андрій Махолко, цю проблему, мабуть, вирішуватимуть через кілька років. «У Чернівцях я проживаю п’ятнадцять років. За цей час перед президентськими та парламентськими виборами кандидати обіцяють, що зроблять дороги, зремонтують мости. Та час пройшов, а дорожнє покриття ще більше псується. За що тоді автомобілісти платять податок, щоб потім вкладати ще більше грошей на ремонт дороги? А плакати, щоб голосувати за них, розвішують майже на кожному балконі», – каже чоловік.
До речі, про балкони. Проходячи вуличками обласного центру, можна помітити старенькі балкони, котрі від бруду, міського шуму та людської байдужості втратили свій вигляд і почали кришитися прямісінько на голови перехожих. А ще крім балконів на голову можуть впасти і бетонні карнизи. У Чернівцях ще досі пам’ятають, як у серпні 2011 року на вулиці Кобилянської, 7 обвалився шматок карнизу. Тоді у КЖРЕПі №9, який обслуговує будинок, назвали аж кілька причин обвалу, от за ремонт карнизу так і не взялися, лише так-сяк прилаштували бетонним розчином… до наступних президентських чи то парламентських виборів… Підтвердити нещасність балконів «маленького Парижа» можуть не лише власні очі, а й жителі будинків, у яких балкони ледь тримаються ще на совдепівській арматурі. «Тридцять років тому ми отримали квартиру. За цей період ремонтні роботи проводилися лише кілька разів та до балконів влада так і не взялася. Страшно виходити на нього, бо може обвалитися. Чоловік з сином трохи зацементували його, та чи на довго це втримає його від падіння, не знаю», – говорить чернівчанка Ярослава Колотило.
В управлінні житлового господарства Чернівецької міської ради причиною занедбання міської «господарки» називають відсутність коштів, кажуть, що в обласному центрі треба відремонтувати більше тисячі балконів, а на це потрібно тисячі гривень, а просто благодійністю займатися ніхто не буде і грошей не дасть.
Читаючи статті кандидатів, які ще донедавна молилися на Бога, щоб пройти до парламенту, стає моторошно, адже частина з них робить кар’єру на пам’яті «Небесної сотні», які ще на початку року боролися проти диктаторського режиму. Інші – на героїчних смертях патріотів, які загинули на Сході України.
Видно, забули кандидати до парламенту і про бездомних та жебраків, які стоять з простягнутою рукою майже на кожній вулиці Чернівців. Дехто, щоб посмакувати залишками їжі, годинами вештається біля сміттєвих баків і з нетерпінням чекає, щоб хтось викинув «свіжу» партію сміття. Видовище не приємне, а ще більше не нормальне, коли звичайні люди рахують копійки, щоб купити хліб чи ліки. Як інформують в ОГ «Народна допомога», у Чернівцях зареєстровано більше тисячі бездомних. «Вони приходять до нас і ми пропонуємо їм переночувати і поїсти. Можна і перевдягнутися. Одяг приносять люди», – кажуть в ОГ «Народна допомога».
Проте тут зазначають, що усіх бездомних нагодувати не можуть, бо не вистачає коштів. Для порівняння можна повернутися на кілька днів назад і звернути увагу на білборди, котрі кілька місяців були окрасою Чернівців і за них плачено чимало грошей. Тож питається, чи хтось з кандидатів до парламенту подумав про людей, які нині жебракують на вулицях міста і не мають що вбрати? А замість того, щоб поставити гривеника їм до кишені, волонтери радісно простягають їм буклети з передвиборчими програмами та щасливим обличчям майбутнього обранця.
А мало хто з депутатів знає, що коли надворі тепло, то бездомні ще більш-менш перебиваються. Та з настанням холодів, вони ведуть боротьбу за виживання – ховаються у під’їздах та теплотрасах… Словом, вибори відбулися. А проблеми залишилися, мабуть, знову впадуть на плечі людей?
Дмитро ЛУКАНЮК