80% чернівчан потерпають від неякісної питної води з р. Дністер

У той час як очільники урядів України та Молдови при нещодавній зустрічі домовились про забезпечення необхідного рівня захисту екосистеми Дністра, на території Чернівців та Чернівецької області все ще залишається невирішеною проблема якості питної води, яка може перерости у повномасштабну екологічну катастрофу для мільйонів українців. Нещодавно українські експерти намагалися спрогнозувати результати зустрічі прем’єрів, де вказували, що молдовська сторона матиме претензії до України стосовно ...
Читати далі →

Про страх перед майбутнім ....

Коли нам кажуть, що українці живуть за межею бідності, ми не завжди розуміємо це поняття, як це межа бідності? де вона знаходиться? хто і по які боки цієї лінії? Як відчуває себе той, хто за нею? Я би провела її по лінії працездатності, за своїми власними спостереженнями. Наприклад молодь, мало хто з молоді може сказати: «Я знаходжусь за межею бідності». Ми можемо дозволити собі чашку кави в Гранд кафе, мохіто в Оззі, поїздку на Акву, сходити в театр чи філармонію. Це звичайні речі, які ми МО...
Читати далі →

Бути успішним - доля, чи робота над собою?

Усі хоч раз думали про те, що  хочуть бути успішними, прагнуть заслужити визнання у суспільстві і залишити слід після свого життя. Для багатьох це були лише думки, які так і не знайшли втілення, але для частини ці думки стали матеріальними і дали можливість змінити своє життя і стати успішними. І така тенденція завжди прослідковується у будь-якому суспільстві. Чому так відбувається? Невже,  все ж це доля, а її змінити не можна і ми приречені бути невдахами. На жаль, такі думки в більшої частини...
Читати далі →

Як громадська приймальня трансформувалася у фітнес зал

У Чернівцях є такий гарний район, Пентагоном називається. Так ось, перед виборами була там приймальня кандидата в депутати, який хотів всім догодити, матеріально допомогти і цим виграти вибори. На той момент він був депутатом міської ради, але чомусь тільки перед виборами він згадав про свої світлі шкільні роки, які він проводив у тій школі, що поблизу.Виграв він ті вибори на тому окрузі. Переможців не судять, але до речі, він від тієї ж політичної сили, чий кандидат перебуває у міжнародному роз...
Читати далі →

Перший

Вирішила створити свій блог... Напевно, перш за все, тому що часто не має кому виговоритись або розумію, що буду ломитись в зачинені двері. Сьогодні наболіло про те, як люди «зажираються», як заздрять не дивлячись ні на що. Приклад з яким я стикнулась особисто — це проста ненависть і дуже пригодилась приказка «сам не гам і другому не дам». Люди користуючись своєю владою і якимись своїми мінімальними можливостями ставлять палки в колеса іншим. Ну якщо ти такий «лох», ти не зміг второпати цю...
Читати далі →

Проїзд знову подорожчав!

Місцева влада робить все для того, щоб пересадити чернівчан з маршруток на велосипеди чи бодай турбується про тонус ніг. Але парадокс заключається у тому, що перше у них вдається на 100% (мова йде про підвищення тарифів на перевезення), а от з другим — не дуже. І знову, за останній місяць вже вдруге непорадившись із буковинцями у місті допускаються: самовільні встановлення будиночків комерційного призначення і незрозумілого погодження; підвищення тарифів на послуги пасажирських перевезень до ...
Читати далі →

По сміттю – у Європу (фото)

6 світлин
image

Усі ми хочемо, аби довкола було прибрано і чисто. Відомо, що для цього треба небагато – не смітити. Та, на жаль, так думають не всі. Ось чому, проходячи вулицями обласного центру, можна побачити сміття – обгортки від цукерок, пляшки від пива чи газованої води тощо. Складається враження, що людям не вистачає сміттєвих баків. Хоча, мабуть, справа у вихованні та культурі багатьох чернівчан. Днями автор цих рядків помітив, як по вулиці Головній обласного центру з вікна авто хтось з пасажирів викинув на дорогу порожню пластмасову пляшку, котру «розтерзали» колеса інших автівок. Або інше спостереження. Між будинками вулиці Героїв Майдану, «добрий» господар, виходячи з будинку, прихопив з собою сміття. Але не викинув його до сміттєвого бака, а поставив його стовпа. А ось на вулиці Івана Поповича, поряд з костелом Серця Ісуса, перехожий може прогулятися по викинутих недопалках, порожніх пляшках від спиртного та різноманітних пакетах. 

У ЖРЕПах на такий сміттєвий вандалізм розводять руками. Кажуть, що за усім сміттям на вулиці стежити неможливо, тому чистота перш за все залежить від самих людей. Хоча наголошують, що за порушення Закону України «Про благоустрій населених пунктів» згідно ст. 152 «Порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів» Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено штраф від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чернівчанка Ольга Грималовська також вважає, що чистота міста залежить передусім від її жителів. «Я живу на вулиці Комарова. Коли зранку іду на роботу, то сміття викидаю до урни. Інколи спостерігаю, що багато людей ставлять мішки під під’їздом чи деревом, щоб не пройти зайві метри до урни зі сміттям. Відтак пакунок може стояти кілька днів, поки двірники не заберуть його. Вихована людина не викидатиме сміття під ноги, тому звільнитися від бруду у Чернівцях ми зможемо тоді, коли здолаємо звичку викидати сміття де попало», – каже чернівчанка Ольга Грималовська.

Культури не вистачає нам не тільки на вулицях чи біля будинків, але й у місцях відпочинку. Згадаймо літні пляжі на березі Пруту. Тоді, за словами працівників рятувальної станції на воді, рятувальники щоранку виловлювали тут сміття як на воді, так і під водою. Через таку невихованість людей, замість того, щоб слідкувати за безпекою на воді, водолази змушені прибирати пляж. «Часто доводиться витягати з води пляшки від пива, різноманітне скло та інше сміття. Таким чином відпочиваючі самі наражають себе на небезпеку», – каже начальник Чернівецької рятувальної станції на воді Василь Маник.

Щось подібне коїться у міських парках.  «Це обурює. Особливо молодь, яка сидить на лавках, п’є напої у бляшаних банках і викидає їх у траву. Коли бачу це, то роблю їм зауваження, та у відповідь чую тільки сміх», – каже чернівчанка Галина Попадюк.

«Особливої» нашої культури кидаються у вічі й на зупинках громадського транспорту. Картина стандартна – людина робить останню затяжку цигаркою і  за мить до того, як зайти у транспорт, викидає недопалок під ноги. Але зупинки потопають не лише у недопалках – тут можна побачити й лушпиння, пластикові пляшки, обгортки від цукерок, котрі вітер роздуває по усій вулиці.

Отак і йдемо. Кажуть, у Європу…

Дмитро ЛУКАНЮК

Вибори відбулися – проблеми залишилися... (фото)

6 світлин
image

Так вже в Україні повелося, що перед виборами місцеві і немісцеві кандидати традиційно люблять йти до людей, себто показати, що вони з народом, послухати їх проблеми, щось пообіцяти та зникнути… до наступних виборів. Звісно перед цим файно вбравшись у вишиванку чи строгий костюм і, зробивши знимки у стилі «я думаю про людей…, я з народом…», повісити їх на білборди обласного центру. Утім депутати приходили, мінялися, а проблеми людей так і лишилися…

Ще недавно буковинці обирали тих людей, які достойно відстоюватимуть не лише інтереси України, а й області, з котрої вийшли. Зрозуміло, що перед виборами кожен з депутатів обіцяє багато зробити для Буковини і найперше спекулюють на одній з найболючіших проблем – дорогах. Повернімось місяць назад, коли проходив період агітації, тоді у Чернівцях відбулося диво – раптово почали ремонтувати дороги, та так, що на вулиці Білоруській обласного центру трапилася дорожньо-транспортна пригода. А трапилось це через те, що водій зрадів ремонтованій дорозі, задивився на ремонт і влаштував невелике ДТП. Справді, дороги на Буковині, одна з споконвічних проблем, котра «розрулиться» не скоро. Як вважає чернівецький водій Андрій Махолко, цю проблему, мабуть, вирішуватимуть через кілька років. «У Чернівцях я проживаю п’ятнадцять років. За цей час перед президентськими та парламентськими виборами кандидати обіцяють, що зроблять дороги, зремонтують мости. Та час пройшов, а дорожнє покриття ще більше псується. За що тоді автомобілісти платять податок, щоб потім вкладати ще більше грошей на ремонт дороги? А плакати, щоб голосувати за них, розвішують майже на кожному балконі», – каже чоловік.

До речі, про балкони. Проходячи вуличками обласного центру, можна помітити старенькі балкони, котрі від бруду, міського шуму та людської байдужості втратили свій вигляд і почали кришитися прямісінько на голови перехожих. А ще крім балконів на голову можуть впасти і бетонні карнизи. У Чернівцях ще досі пам’ятають, як у серпні 2011 року на вулиці Кобилянської, 7 обвалився шматок карнизу. Тоді у КЖРЕПі №9, який обслуговує будинок, назвали аж кілька причин обвалу, от за ремонт карнизу так і не взялися, лише так-сяк прилаштували бетонним розчином… до наступних президентських чи то парламентських виборів…  Підтвердити нещасність балконів «маленького Парижа» можуть не лише власні очі, а й жителі будинків, у яких балкони ледь тримаються ще на совдепівській арматурі. «Тридцять років тому ми отримали квартиру. За цей період ремонтні роботи проводилися лише кілька разів та до балконів влада так і не взялася. Страшно виходити на нього, бо може обвалитися. Чоловік з сином трохи зацементували його, та чи на довго це втримає його від падіння, не знаю», – говорить чернівчанка Ярослава Колотило.

В управлінні житлового господарства Чернівецької міської ради причиною занедбання міської «господарки» називають відсутність коштів, кажуть, що в обласному центрі треба відремонтувати більше тисячі балконів, а на це потрібно тисячі гривень, а просто благодійністю займатися ніхто не буде і грошей не дасть.

Читаючи статті кандидатів, які ще донедавна молилися на Бога, щоб пройти до парламенту, стає моторошно, адже частина з них робить кар’єру на пам’яті «Небесної сотні», які ще на початку року боролися проти диктаторського режиму. Інші – на героїчних смертях патріотів, які загинули на Сході України.

Видно, забули кандидати до парламенту і про бездомних та жебраків, які стоять з простягнутою рукою майже на кожній вулиці Чернівців. Дехто, щоб посмакувати залишками їжі, годинами вештається біля сміттєвих баків і з нетерпінням чекає, щоб хтось викинув «свіжу» партію сміття. Видовище не приємне, а ще більше не нормальне, коли звичайні люди рахують копійки, щоб купити хліб чи ліки. Як інформують в ОГ «Народна допомога», у Чернівцях зареєстровано більше тисячі бездомних. «Вони приходять до нас і ми пропонуємо їм переночувати і поїсти. Можна і перевдягнутися. Одяг приносять люди», – кажуть в ОГ «Народна допомога».

Проте тут зазначають, що усіх бездомних нагодувати не можуть, бо не вистачає коштів. Для порівняння можна повернутися на кілька днів назад і звернути увагу на білборди, котрі кілька місяців були окрасою Чернівців і за них плачено чимало грошей. Тож питається, чи хтось з кандидатів до парламенту подумав про людей, які нині жебракують на вулицях міста і не мають що вбрати? А замість того, щоб поставити гривеника їм до кишені, волонтери радісно простягають їм буклети з передвиборчими програмами та щасливим обличчям майбутнього обранця.

А мало хто з депутатів знає, що коли надворі тепло, то бездомні ще більш-менш перебиваються. Та з настанням холодів, вони ведуть боротьбу за виживання – ховаються у під’їздах та теплотрасах… Словом, вибори відбулися. А проблеми залишилися, мабуть, знову впадуть на плечі людей?

Дмитро ЛУКАНЮК

Українська народна «Путін – х****» піднімає настрій та зупиняє старіння

Російська агресія проти України не лише згуртувала українців проти загарбників, а й дала поштовх для народної творчості. Нині вже всім відома кричалка, виконана  наприкінці березня цього року футбольними вболівальниками у Харкові «Путін – х***о». За кілька днів вона стала справді народною піснею. До українців співати її приєдналися і жителі багатьох країн світу – нині разом з нами скандують Токіо, Нью-Йорк, Варшава… Ще в середині червня у Лос-Анджелесі з’явився  перший запис цієї пісні, виконани...
Читати далі →

Свій до свого по своє

або Як патріоти-продавці роблять знижки патріотам-покупцям товарів з українською символікою  Футболки з Гербом України, рюкзаки в синьо-жовтих кольорах та вишиванки на Буковині сьогодні не рідкість. Саме події на Майдані, анексія Криму та війна на сході країни відчутно вплинули на ставлення до національних символів, що призвело до помітного попиту на українську символіку. Нещодавно на вулиці обласного центру автор цих рядків побачив темношкірого студента. Увагу привернув не так студент, як ...
Читати далі →