Вчора Мишко прислав смс: "Що там на сходах? Їхати? Треба?" Смс-відповідь: "Тут серце".
Сьогодні ранком Михайло в Києві, іду його зустрічати і знайомити зі "сходами". Тішуся страшенно, що, хоч мені сьогодні від’їжджати, тут залишиться мій учень, а значить матиму далі добрий зв’язок ...
Читати далі →

Сходи. 4 година ночі.
- Ростику!
- Агов! Не так голосно. Людей побудиш.
- Ти давно тут?
- Від того часу, як ти покликала.
- А, то якась жінка читала П. Тичину, і сказала, що вона б хотіла, щоб поет був тут, з нами.  Відразу за нею, зовсім непередбачувано і несподівано А...
Читати далі →

Зранку конференція, і незважаючи на те, що спала 2-3 години, бадьора і щаслива прямую в напрямку Будинку Кіно. По дорозі домовилась зустрітися з одним політичним діячем, назовемо його В. Звичайно, я хочу долучити його до акції, знаю, що він може допомогти і натхненно оповідаю йому про суть справи. Читати далі →

Їхати на протести опозиції стосовно захисту мови в мене не було анінайменшого бажання. На запитання Василя Юрціва: «Чи не варто пригадати собі Майдан?» Категорично відповіла: «Серце не кличе». Поїхала на конференцію "Український цивілізаційний проект". Конференція цікава, хорошого рівня, люди небайдужі. Але в суботу, наприкінці роботи конференції модератор секції «Духовність» Кирило Стеценко повідомив, що його студенти дзвонять «зі сходів», опозиція їх покинула, вони розгублені і не...
Читати далі →