Все життя ми знаходимось у пошуках. Пошуках себе, партнера, грошей, роботи, гармонії, гострих відчуттів, рівноваги, справедливості, в кінці кінців, відповіді на питання «якого кольору то бісове плаття»… Цей список можна продовжувати, але у кінцевому підсумку ми шукаємо можливість жити! Жити отримуючи задоволення від кожного дня, миті і кожної дрібниці, жити аби заздрити самому собі. Вкотре переглядаю світлини з останнього походу, і увесь час думав, що це ностальгія, але тепер я точно переконани...
Читати далі →

Цей рік для мене сміливо можна назвати роком Карпат. Я й раніше був не байдужий до гір і старався проводити там свої вихідні, але цього року, завдяки певним життєвим обставинам, я відкрив їх для себе з іншого боку. Горам не важливі твої матеріальні статки, положення у суспільстві, місце роботи, стать, вік чи політичні погляди. Для них важливо твоє ставлення до них. Вони завжди відповідають взаємністю, будь-то любов чи агресія. Дуже малою частиною тієї краси я як міг намагався поділитись з вами...
Читати далі →

Ранок третього дня подарував ідеальну погоду і ні тіні вже минулої застуди. Попереду виднівся Туркул (1933), по схилу якого скочувався вже майже прозорий місяць. На цій горі я також ніколи не був, бо вона завжди проходиться траверсом. Ми снідаємо на березі самого «попсового» озера України – Несамовите. Йому мабуть образливо, що воно настільки легкодоступне і купа «матрацних» туристів щодня до нього приходить і засмічує берег пляшками, банками та іншим сміттям. Та нічого не поробиш, у майбутніх ...
Читати далі →

Чорногірський хребет для мандрівників то є туристична класика. На маршруті в понад 50 кілометрів зосереджені дев’ять з десяти найвищих гір України.  Я давно мріяв пробігтися цією стежкою, але то брак часу, то погода, то ще щось. А тут співпала і гарна погода, незважаючи на середину листопада, і компанія знайшлась і час та натхнення мав. Але, як то кажуть, хочеш розвеселити Бога, розкажи йому про свої плани…За день до походу я захворів, хоча для мене це не властиво. Ломка в суглобах, дрібна темпе...
Читати далі →

Подейкують, що колись і на Землі були гори з аналогічно назвою – Карпати. За легендами, то було неймовірне місце. Ті гори були наче живі. Вони дихали разом з тобою в одному ритмі. Вони ніжно обіймали за плечі промінчиками сонця і суворо били снігом по щоках. Вони з усмішкою підморгували крізь хмари на сході і топили сонце у пастельних кольорах на заході. Вони сварились гуркотом грому і ніжно шепотіли прозорими джерелами… Щодня я вилажу на схил Марс-Томнатика, і з острахом думаю, що це все може ...
Читати далі →

Ретроспективу літніх походів хтів би продовжити змістовним та корисним гостюванням у Карпат. Про екологічну частину цього походу я писав у блозі «Карпатські сепаратисти». А тепер все, що залишилось поза «екокадром». Дорога від Верховини до Дземброні під шум розбиваючогося кришталю Чорного Черемошу об каміння, вже натякає на те, що ти потрапив у казку. А перший підйом і навколишні краєвиди Смотрича, ці думки лише примножують. Сонце нещадно вивітрює воду з наших організмів, тому коли ми входимо ...
Читати далі →

Ми уп’ятьох вийшли дещо пізніше. Найдосвідченіші похідники відповідно і збираються довго ;) Вже перед самим підйомом Слава з Коростеня все ж таки здався своєму здоров’ю у полон, і вирішив йти додому, а на підйомі несподіваний дзвінок про проблеми вдома розвернув на півдороги і Андрія з Б...
Читати далі →