5 ранку. Залізничний вокзал. У повітрі запах дешевої кави з апаратів з присмаком вже таких близьких пригод. Я міняю в касі 12 гривень на квиток у мрію. Ту про яку марять тисячі за своїми моніторами та так і не встають зі стільця. Ту яка дуже дорогвартісна для більшості, і при цьому за суботній вечір у пабі пропиваються в десятки більше грошей. Ту яка така далека та недосяжна, але інколи лоскотить ніс своєю близькістю. Стільки цікавих, веселих та повчальних історій, як у дизельному потязі дорого...
Читати далі →

У зв’язку з отриманим обмороженням напередодні Нового року, мені рівно на місяць довелось забути про гори. Та тепер палець відновився, хоча уваги до себе він тепер потребує в рази більше, тож і обережність тепер на першому місті. Тому маршрут був обраний із зимової класики, — Вороненко-гора Під Берда-Ворохта. Він відрізняється незначною складністю і чудовими зимовими краєвидами. Загалом цей маршрут прекрасний в будь-яку пору року, і мої весняні походеньки тут теж подарували мені багато чудових с...
Читати далі →