Ранок...

Кави?! Так.  Тобто ні. Краще чаю. Так, чаю. ...
Читати далі →

Читати кожне слово написане тобою – це наче безперестанку їсти шоколад…
Мовчки інтонаційно виводити звуки – так мрія стає реальністю…
Інтуїтивно продовжувати кожну «трикрапку» — завмирати…
Уявляти, як ти вголос вимовляєш усе те, що...
Читати далі →