Молочні ріки

Ще у сутінках вилажу з прохолодного намету. Саме у цей час найсмачніший сніданок. За смаколики йдуть перші промені сонця, роса та безмежний простір полонини, що замінюють ранкову дозу «еспресо». У джерела я знімаю зайвий одяг та важке «трекінгове» взуття. Крижана, кришталево чиста вода, обпікаючи шкіру, дарує почуття безмежної свободи. І ось я вже босоніж йду полониною снідати. Та цього ранку щедра на дарунки полонина Браїлка, презентує мені на сніданок ще й цілу річку молока. Перше бажання б...
Читати далі →