У спальні з генієм

Сьогодні я бачила смерть. Смерть, що застигла в одній позиції на 134 роки. Смерть, вигляд якої перекрив мені дихання на пару секунд. На пару хвилин. Так студенти-медики вперше бачать трупи в анатомічній залі. Спочатку бояться навіть поглянути на них, а з часом – обідають у їхній присутності, тримаючи в одній руці пиріжок, а в іншій – пінцет (у кращому випадку). Та тіло в цій труні зовсім не схоже на втомлені й замучені студентами мертві тіла з медичного інституту. Якби не руки, на яких час незгр...
Читати далі →

Nicolaus Pirogoff. У пошуках тіла

Быть счастливым счастьем других — вот настоящее счастье, вот жизни земной идеал... Н. И. Пирогов Уперше я почула про Миколу Івановича у 2010 році. Тоді я була студенткою першого курсу Сумського медичного інституту. У бібліотеці проводили вікторину, присвячену 200-річчю від дня народження Пирогова, тому нас добровільно-примусово запросили взяти в ній участь. Саме тоді я дізналася, хто такий Пирогов, і саме тоді вирішила, що обов’язково  побачу його забальзамоване тіло. У свої тоді сімнадцять ...
Читати далі →