«На золотому ганку сиділи...» (Кому війна, а кому... вибори)

Якби я, як пушкінський цар Гвідон, міг перетворитися на муху і полетіти до високих кабінетів… Я би підслухав розмови наших керманичів і очільників і переказав читачам. Бо наївні читачі – «громада», «народ», «електорат» — мабуть, щиро вірять, що розмови «вождів» у неприступних кабінетах мають стосуватися, наприклад, розбитих українських (буковинських) доріг, низьких середніх зарплат, повальної корупції (від районних поліклінік до національних вузів), запасів палива напередодні майбутньої складної...
Читати далі →