Незабутнє

А шлях Вже пройдено давно. Ти, озираючись, не бачиш Й не чуєш Їх Тих слів дитячих. Життя пройшло І ти згадала Весну свою, як марнувала. Закривши очі уявляєш Усе, що пам’ять зберегла. Пройшли роки І біль не гасне, А серце оповите в муки Шукає відблисок в очах… Повз тебе бі...
Читати далі →