СІЄСТА ХЕМІНГУЕЯ

Хочу зняти собі дівку на ніч,  Зняти з плечей намолений карабін  І не стріляти більше ані в птахів, ані в людей,  Бо ні ті, ні інші того не варті.  І тут, на цьому краю землі,  В долинах, де сонце вічно сходить,  Згадую свято, яке завжди зі мною,  Юну індіанку із племені дакота,  Яку я кохав, коли був молодим.  Вона називала мене не Ернестом,  і навіть не Хемом,  А просто Білолицим.  Водила пальчиком по нічному небі,  Тицяла ним у жовтувате молоко медового місяця,  Лукаво смі...
Читати далі →

Кава

Моє життя протЯгне ароматом кави від кождих светрів і від кождих мрій. То ніжність у чашкАх, гарячий вирій Любов  то безпричинна — спокій в ній. Мої думки розчинні й небагаті, А серце диха досі копіями дій. і ніжність ся як образи в кімнаті, Коли на місто опускає стиха тінь....
Читати далі →

Не вбивайте ніжність борщами...

Не вбивайте ніжність борщами,
То занадто висока ціна.
Випробовуєш спокій зрадами,
Лишень попіл вже, не свіча.
Так, меню вже напевно складено,
Й там нема місця шоколаду й дотикам.
Життя й так прісне, не вимірюй його грошима.
Це отруєння реальністю
Феї точно не ...
Читати далі →

Зустрілися у квітні

І випав сніг... "Зустрінемось у квітні", - промовило тепло весни мені, А босість ніг І витребеньки літні майнули жовтим промінцем в вікні … Зима втекла, А ти лишився білим, далеко –у чужих, забутих снах… Я розцвіла І серцем полюбила купатися у радості піснях.   День...
Читати далі →