Головне за 2016 рік: "ти не додивишся до кінця"

якісь підсумки завжди важко підводити. рік видався не простий, але веселий. про все по порядку.колись давно хотів малювати для журналу “Шо”. в січні 2016 це здійснилося. і в журналі було чотири мої ілюстрації. дві з чотирьох згадую до цієї пори. чомусь для мене вони так і не втратили цінності. клоун з автоматом на фоні цирку шапіто. невеселий клоун. депресивний. для “Луганського щоденника”. найкраще, що малювалось.    в лютому в Києві відкрили інтро-виставку “Шахта. Примарна зона”, а через д...
Читати далі →

Алюзії і ремінісценції.

Ніколи! Ніколи не відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні. І навіть — на потім те, що можна зробити негайно. Якщо є хоч найменший шанс, що щось піде не так — воно піде не так. Закон Мерфі, з розгалуженими і деталізованими доповненнями моєї подруги Оксани Драчковської. Знаю. Але все одно експериментую.  Про зустріч, де треба виглядати пристойно, думала звечора. Вирішила: я буду вся в бєлом! Оскільки їхала провідати батьків з ночівлею, все бєлоє взяла в пакет, а білі босоніжки одразу...
Читати далі →

Автор як центр системи “поет-поезія-Бог"

Поезія у важкі для людей часи, як і молитва, були чи не єдиним порятунком. Письменник ставав прототипом самого Бога, тобто пророком, і мав величезну відповідальність перед людьми: виявити волю до волі. Як писала Оксана Забужко: “Перша і головна заповідь письменника: Не збреши. Здавалося б, просто. Т...
Читати далі →