Globalization
Інколи все про що мріяв стає нулем
Просто все те, що леліяв — стало пусте й дурне
Знаєш не знаєш хочеш чи ні
Все виростає для смерті
Тіло твоє хай яке воно є
Лиш помираючі нерви.
Купи думок непотрібних тепер
Жодному смертному майже
Час «де розширився наш кругозір»
Часом вже став затемнення.
Знаєш усе і про всіх і про всьо
Мабуть одне лиш забувся
Простір, що ти відібрав у думок
Став у душі вже розпустою
Шириться в тілі пустелею майже
І вихваляє своїх вона
Марить славою і багат...
Читати далі →
Читати далі →