Я не знаю, що має статися, щоб це місто мені набридло. Як тільки я вирішую, що між нами все скінчено, воно заграє новими барвами, відкриває нові сторінки, манить невідомими стежками. Ще мить – і я знову закохана.  А коли хочеться освіжити почуття, намагаюся поглянути на Чернівці очима туриста. Ось вигин скульптури, ось холод цегли, ось шрами на тілі мого міста, залишені часом і байдужістю… Як я раніше цього не помічала?  Хоча мене ніколи не перестане дивувати чернівецький туман, та найбільше ...
Читати далі →

Цей рік для мене сміливо можна назвати роком Карпат. Я й раніше був не байдужий до гір і старався проводити там свої вихідні, але цього року, завдяки певним життєвим обставинам, я відкрив їх для себе з іншого боку. Горам не важливі твої матеріальні статки, положення у суспільстві, місце роботи, стать, вік чи політичні погляди. Для них важливо твоє ставлення до них. Вони завжди відповідають взаємністю, будь-то любов чи агресія. Дуже малою частиною тієї краси я як міг намагався поділитись з вами...
Читати далі →

Долго размышлял писать мне, что-то по этому поводу, или ну его к лешему, но всё-таки решился выразить несколько личных соображений касательно увиденного и происходящего.Неделю назад я стал непосредственным участником весёлой авантюры, гордо именуемой «журналистским расследованием» телеканала «ТВА» о фонтане на площади Филармонии.www.youtube.com/watch?v=aSj77hzPBboЗвонок Эммы Антонюк меня слегка удивил. Но, своё желание пообщаться со мной на тему фонтана она мотивировала тем, что я про него неско...
Читати далі →